25 лютого у галереї «Маестро» відкрилась виставка творів заслуженого художника України Г.І. Батія
25 лютого у приміщенні галереї «Маестро» (фойє великого залу ХНАТОБу) відкрилась виставка творів заслуженого художника України Г.І. Батія (живопис, графіка, ескізи та макети декорацій). Григорій Іванович Батій (22.02.1929, Вільшани Харківської обл. – 03.02.2015, Харків) – одна з найвідоміших постатей театрального життя Харкова другої половини ХХ ст. Чудовий майстер театрального живопису, автор художнього оформлення близько 170 вистав в Україні та Росії, він навчався в 1947-51 р.р. в Харківському художньому училищі у відомого фахівця цього профілю Петра Антоновича Шигимаги. У Харківському художньо-промисловому інституті (нині Харківська державна академія дизайну та мистецтв) його вчителем був у 1954-60 р.р. відомий художник-авангардист Борис Васильович Косарєв (1897-1994), від якого Г. Батій отримав досвід роботи у багатьох жанрах образотворчого мистецтва. Проте головною його пристрастю став театр, якому митець віддав майже все творче життя. Крім того, Григорій Іванович був художником-постановником багатьох міських свят, урочистих заходів, театралізованих вистав, концертів, фестивалю українського мистецтва «Покуть». З 1963 р. його роботи почали експонуватися на республіканських та всесоюзних виставках і мали неабиякий успіх. Паралельно твори Батія були представлені на персональних виставках у Харкові. Адже Григорія Івановича залюбки запрошували для оформлення вистав майже усі театральні колективи міста – від самодіяльних до академічних. До речі, зробивши ескізи художнього оформлення, Батій не вважав свою роботу закінченою, а сам брався за пензель, фарби і закінчував розпис масштабних полотен для оформлення вистав. Особливо це далося взнаки для найбільшої у Харкові сцени національного академічного оперного театру ім. М. Лисенка, де на посаді художника-постановника Григорій Іванович Батій оформив знакову для нашого колективу виставу – оперу М. Лисенка «Тарас Бульба». Йому взагалі були дуже близькі фольклорні мотиви України, зокрема народних казок (опера М. Стецюна «Коли звірі говорили» за І. Франком). Відчуваючи силу почуттів оперних героїв у «Аїді» Дж. Верді, Батій створив декорації, які вражають своїм драматичним забарвленням та масштабністю і наближають слухача до хвилюючого музичного світу великого італійського маестро. Чудова, щира і доброзичлива людина, великий майстер театрального живопису – таким запам’ятали Г.І. Батія усі колеги і друзі. На виставці у «Маестро» та прилеглій території фойє великого залу також представлені виконані ним портрети народних артистів України, майстерна графіка, макети вистав, у створенні яких брав участь Г.І. Батій як художник-постановник.
