Spartak A3 10 10 ukrzabronyuvaty bilet

logo internet biletKarabas prodazha biletov logo111

10 ЖОВТНЯ, 18:30  Продолжительность 2 год. 30 хв.

 Увага! В репертуарі театру можливі зміни! 

Спартак

Арам Хачатурян, балет 

Спартак  
Валерія  
Красс  
Сабіна  
Крікс  
Вакхи, Сатири  
Гадітанські діви  
   
Диригент Дмитро Морозов, заслужений діяч мистецтв України 

 

 

Композитор Арам Хачатурян
Лібрето, хореографія, постановка Георгій Ковтун, народний артист Республіки Татарстан
Асистент балетмейстера Євгенія Костилєва, заслужена артистка України
Диригент-постановник Дмитро Морозов, заслужений діяч мистецтв України
Художник-постановник Надія Швець, заслужений художник України
Художник Денис Ковальов
Автор хорової партитури Володимир Рилов
Хормейстер-постановник Олексій Чернікін, заслужений діяч мистецтв України
Відеоконтент Дар’я Пушанкіна

СПАРТАК ГИНЕ, АЛЕ ... ПЕРЕМАГАЄ

Балет «Спартак» Арама Хачатуряна український балетмейстер Георгій Ковтун поставив у Михайлівському театрі ще в 2008 році. Ця вистава і сьогодні затребувана, оскільки багато в чому відрізняється від класичних вже трактувань Леоніда Якобсона, Ігоря Мойсеєва, Юрія Григоровича.

У Харкові «Спартак» двічі, 1967-го та 1979-го, ставив киянин Анатолій Шекера. А на прем'єрі був присутній сам знаменитий автор музики – Арам Хачатурян навіть диригував першою дією). Звичайно, в ті часи волелюбні ідеї роману Рафаелло Джованьолі «Спартак» і його балетного втілення не могли не наділятися певним ідеологічним підтекстом. Але загальнолюдська сутність трагедії Спартака і його товаришів на тлі Римської імперії, що розкладається, була набагато очевиднішою та емоційно переконливішою.

Представник нової генерації балетмейстерів, бунтар і фантазер (адже за професією він ще й актор і каскадер!), Георгій Ковтун надихався передусім буйними ритмами і терпкими гармоніями музики вірменського композитора. В результаті він створив динамічні, темпераментні епізоди оргій і битв, любовних сцен і дуетів розбрату, аби показати нові, сучасні сенси картин з минулого. Ковтун ставить масові сцени так, що натовп стає виразником єдиного пориву, і в той же час балетмейстер встигає дати індивідуальні характеристики кожному з персонажів.

Вперше ми почуємо оновлену балетну партитуру, де зазвучить і почне рухатися на сцені потужний двигун дії – хор, і на сцені одночасно знаходитимуться близько 200 осіб. Навіть звуки битви – брязкіт мечів, войовничі вигуки і гаряче дихання натовпу – прирівнюватимуться до елементів звукової партитури. Незвичайно виразні у Г. Ковтуна любовні сцени, віртуозні майже акробатичні підтримки, що завжди викликають невгамовні оплески глядацької зали. Балетмейстер створив і нове лібрето, в якому не просто змінив імена багатьох персонажів, але по-іншому інтерпретував образи, вчинки і сподівання героїв.

Яскравий, провокативний, насичений подіями, спектакль Г. Ковтуна об'єднує драму і танець, музику і спів, акробатику і каскадерські трюки. Тож, глядачам гарантоване яскраве, незабутнє видовище і в той же час новий, гострий погляд на повстання рабів в Давньому Римі, на проблеми свободи, любові та зради, які залишаються актуальними і в наші дні.

 

 

 

Зміст

 

Дія І

 

Пролог.

Спартак, Крікс, Пір скуті єдиним ланцюгом. Це живий «товар» для школи гладіаторів.

 

Картина 1. «Майдан Риму».

У центрі майдану – візок з рабами, виставленими на потіху натовпу. На колісниці, запряженій полоненими Спартаком та Кріксом, виїжджає полководець Красс.

 

Картина 2. «Казарма».

Школа гладіаторів. Аби розважити воїнів-рабів, очільник школи Арес приводить дівчат. Серед них – Валерія. Спартак зачарований дівчиною, вона відповідає йому взаємністю. Охоронці переривають їх побачення. Спартак із люттю кидається на них, але сили не рівні.

 

Картина 3. «Палац».

Бенкет у Красса, який очолює нестримну вакханалію. Гості вимагають нових видовищ. В амфітеатрі на них чекають бої гладіаторів.

 

Картина 4. «Арена».

В бою на коротких мечах фракієць Кріс перемагає нубійця Піра. На арену виходять самніти та фракійці, серед них – Спартак. Наприкінці битви він перемагає суперника, але відмовляється добити його. Красс шаленіє, оскільки раб відмовився підкоритися його волі.

 

Картина 5. «Повстання».

Крікс і Спартак закликають до повстання – краще загинути вільними, ніж жити у рабстві. Гладіатори кидаються на охоронців і, заволодівши їхньою зброєю, вириваються на волю.

 

Картина 6. «Везувій».

Валерія та Спартак зустрічають перший схід сонця на волі. До табору повстанців приходять нові люди – раби, що дізналися про сміливий вчинок гладіаторів. Спартака обирають вождем.

 

Дія ІІ

 

Картина 7. «Бенкет у Сабіни».

Крікса спіймали. Красс викликає його на двобій та легко перемагає. Сабіна зачаровує Крікса. Патриції незадоволені поведінкою хазяйки. Раптово до палацу вривається армія Спартака. Крікс прохає його помилувати присутніх. Між колишніми друзями спалахує сварка. Спартак з воїнами повертається до табору.

 

Картина 8. «Сенат».

У сенаті тривожно. Повстання охопило усю Італію. Сенатори вимагають від Красса негайних заходів. Красс насміхається над занепокоєнням сенаторів та обіцяє легко подолати військо Спартака.

 

Картина 9. «Ліс».

Пастухи грають з подругами, які переодягнулися у овечі шкіри. Але прихід гладіаторів відволікає їх від легкодумних забав. Пастухи приєднуються до війська Спартака. Але Крікс здійснює підступний план Красса та Сабіни й приводить у табір куртизанок. Легіонери оточують повстанців. Крікс, розуміючи свою провину, благає вбити його, але Спартак відмовляється, і Крікс кінчає життя самогубством.

 

Картина 10. «Прощання Валерії та Спартака перед боєм».

Спартак дізнається, що велика армія вирушила на допомогу Крассу. Він розуміє, що на повстанців чекає поразка. Вибору немає: краще загинути в бою, ніж знову жити у рабстві. Закохані розуміють, що прощаються назавжди.

 

Картина 11. «Битва».

Спартак, оточений римлянами, гине. Повстанці розгромлені та розп’яті. Невтішна скорбота Валерії над тілом коханого та над його загиблими соратниками.