Харьковский национальный академический театр оперы и балета имени Н. В. Лысенко

Травень 2024

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
29	30	1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30	31	1	2

SHA 5120

СНІГОВА КОРОЛЕВА

балет

Композитор	Олександр Шимко
Лібрето	Алла Рубіна
Тривалість	1 год. 50 хв.

Балет «Снігова королева» - дебютний твір молодого київського композитора Олександра Шимко на сцені театру опери та балету. Втілює його на харківській сцені відомий далеко за межами України столичний балетмейстер, володар престижних міжнародних лауреатств, заслужена артистка України Алла Рубіна. Визнаємо, що популярна казка Г.Х. Андерсена, в баченні авторів і команди постановників, дійсно езотерічна і християнська. Вперше в нашій країні вона втілилася в цілісній балетній партитурі (диригент-постановник Дмитро Морозов).

Партитура балету О. Шимка цілком оригінальна, передає атмосферу казки. Відповідною є також хореографія. Але, як зазначає А. Рубіна, весь її улюблений арсенал засобів пластичної виразності – симбіоз пантоміми, класичного, жанрового і фольклорного танців, має допомогти відтворити у сучасній формі вічну романтику цієї казки, аби просвітлити та розчулити душі маленьких глядачів. Саме у вірі маленької, проте відчайдушно відданої братові Герди автори вистави вбачають грандіозну виховну задачу балету «Снігової королеви».

Виставу адресовано передусім малечі, тому для автора лібрето та хореографії А. Рубіної важливим є чітко відтворити в пластиці сюжетні перипетії, на рівні з досконалим танцем домогтися від солістів балету особливої акторської енергетики та емоційності.

Сценограф та художник по костюмах вистави, заслужений художник України Надія Швець та її асистенти Ірина Степнова та Тетяна Полонська розробили ефектний та динамічний образ вистави, в якому виблискуватимуть усіма таємничими гранями казки дзеркала Снігової королеви, ефектно світитиметься полярне сяйво, стрімко змінюватиметься місце дії. На рівні з живописною фактурою вперше на сцені ХНАТОБу застосовані сучасні мультимедійні технології.

Головні герої

Бабуся
Герда
Чаклунка

Кай
Снігова королева
Принц та Принцеса

Лапландський сейд
Лапландський чаклун
Донька атаманші

SHA 5159 SHA 5164 SHA 5161

Зміст

Жив-був злий троль. Одного разу він змайстрував дзеркало, в якому все добре зменшувалася, а все зле збільшувалося. Учні троля випадково розбили його. Воно розлетілося на багато осколків. Якщо осколок потрапляв людині в серце, то воно перетворювалося в шматок льоду. Якщо він попадав в око, то людина починала помічати тільки погане.

У великому місті жили Кай і Герда, що любили один одного, як брат і сестра. Все було чудово до того моменту, як в серце і око Кая потрапили осколки диявольського дзеркала. Від цього він став злим, грубим і байдужим до того, що раніше любив. А ще він почав бачити навколо тільки погане.

Одного разу він пішов кататися на санках і причепив їх до проїжджаючих повз саней. Це виявилися сани Снігової королеви, яка поцілувала його, ще більше заморозивши і забрала з собою в свій палац. Всю зиму Герда чекала Кая, а навесні вирішила відправитися на його пошуки. Першою на її шляху зустрілася жінка, яка вміла чаклувати. Вона зачарувала дівчинку, позбавивши її пам'яті, тому що хотіла залишити її у себе. Але Герді вдалося втекти від неї і вирушити далі на пошуки Кая.

Другим, кого вона зустріла, став ворон, що вмів говорити. Він розповів дівчинці про те, що до принцеси їх королівства посватався молодий принц дуже схожий на Кая. Це виявився не він, але добрі принц і принцеса пошкодували її, одягнули, дали їй золоту карету і відправили в дорогу на пошуки названого братика.

У темному лісі, через який лежав її шлях на неї напали розбійники. Серед них була маленька розбійниця, дочка атаманші. Не дивлячись на те, ким вона була, дівчинка виявилася доброю і подарувала Герді північного оленя. На ньому вона і продовжила подорож, коли дізналася від лісових голубів, де знаходитися Кай.

На шляху до палацу Снігової королеви вона побувала у лапландки і фінки. Кожна з них чим змогла допомогла дівчинці.

Добравшись до палацу Снігової королеви, Герда залишилася одна і, зібравши останні сили, пішла вперед через сніговий буран, опираючись військам снігової королеви. Вона читала молитву і їй на допомогу прийшли ангели. Так вона дісталася до замку, де знайшла свого друга.

Королева в той час була відсутня, залишивши Кая одного. Він був зовсім замерзлий і не звертав уваги ні на що крім своєї головоломки. Тоді Герда заплакала, і її сльози розтопили серце хлопчика. Він теж заплакав, і осколок витік з його очей.

Вони вирушили додому. Жили там довго і щасливо.

SHA 5146

SHA 5025

ВЕСІЛЛЯ ФІГАРО

опера

Композитор	Вольфганг Амадей Моцарт
Лібрето	Лоренцо да Понте
Мова виконання	італійська

Опера В.А. Моцарта «Весілля Фігаро» написана на сюжет однойменної комедії Бомарше, про яку ще Пушкін казав словами свого героя Моцарта: «Коль думки сумні до тебе прийдуть, відкоркуй шампанського пляшку або перечитай «Одруження Фігаро». Пушкін мав рацію: і музика Моцарта і сюжет Бомарше буквально виблискують дотепністю, витонченістю і захоплюють глядача доволі двозначною інтригою. Хто ж переможе: хитромудрий Фігаро, що захищає наречену і власну честь або хтивий Граф, який хоче скористатися стародавнім правом сюзерена на першу шлюбну ніч замість слуги?

Головні герої

Граф Альмавіва

Фігаро, його камердинер

Керубіно, паж графа

Дон Базіліо, вчитель музики

Графиня Розіна, дружина графа

Сюзанна, покоївка графині, наречена Фігаро

Дон Бартоло, доктор

Марцеліна, ключниця доктора

Антоніо, садівник

Барбаріна, донька садівника

Дон Курціо, суддя

Зміст

У палаці графа Альмавіви триває підготовка до весілля камердинера Фігаро та служниці Сюзанни. Ця подія не дуже до вподоби графові. Сюзанна занепокоєна і розповідає нареченому про переслідування Альмавіви. Усю свою спритність та вигадку готовий докласти Фігаро, аби перешкодити підступним планам графа. Але у веселуна Фігаро чимало ворогів. Старий Бартоло досі не може забути, як спритно провів його колишній цирульник. А стара ключниця Марцеліна мріє оженити Фігаро на… собі. Обидва сподіваються, що граф, розсерджений непідступністю Сюзанни, їх не розчарує.

Злісними компліментами зустрічає Марцеліна Сюзанну, яка задерикувато насміхається над інтриганкою. З'являється Керубіно. Юний паж закоханий у всіх жінок світу. Джигун боготворить графиню, проте ладен залицятися і до Сюзанни. Проте зараз прийшов до неї поділитися нещастям - граф застав його у Барбаріни, дочки садівника, і виставив геть. Несподіваний прихід графа змушує Керубіно сховатися. Граф знову благає Сюзанну підкоритися його пристрасті, але залицяння закоханого вельможі перериваються появою Базіліо. Натяки старого пліткаря на любов Керубіно до графині викликають ревнощі у графа. Із обуренням розповідає він Сюзанні й Базіліо про витівки пажа й раптом переконується, що Керубіно сховався у кімнаті власної жінки. Гнів графа не знає меж. Керубіно одержує наказ негайно відправитися в полк. Фігаро втішає його.

Графиня засмучена байдужістю чоловіка. Розповідь Сюзанни про його невірність глибоко ранить її серце. Щиро співчуваючи своїй покоївці і її нареченому, графиня охоче ухвалює план Фігаро викликати графа вночі в сад і послати до нього на побачення замість Сюзанни Керубіно, у жіночому вбранні. Сюзанна негайно починає переодягати Керубіно, але раптова поява графа примушує сховати його. Помітивши зніяковілість дружини, граф вимагає, щоб вона відкрила замкнені двері. Графиня відмовляється, запевняючи, що там перебуває Сюзанна. Ревниві підозри графа підсилюються, він хоче зламати двері і йде за інструментом.

Спритна Сюзанна випускає Керубіно з його сховища. Але куди бігти? Усі двері замкнені. Переляканий паж стрибає у вікно. Граф, який повернувся, знаходить у замкненій кімнаті Сюзанну. Він змушений просити у дружини пробачення. Фігаро повідомляє, що гості вже зібралися. Але граф чекає на появу Марцеліни. Стара пред'являє Фігаро позов, вимагаючи повернути старий борг, або одружитися на ній.

Підступний суддя розв'язує справу на користь Марцеліни. Граф задоволений, але торжество його нетривале. Раптово з'ясовується, що Фігаро рідний син Марцеліни та Бартоло, якого у дитинстві викрали розбійники. Розчулені батьки Фігаро вирішують одружитися. Тепер можна відсвяткувати два весілля разом. Проте Графиня та Сюзанна не залишили думки провчити графа. Графиня вирішує сама одягти вбрання служниці й піти на нічне побачення. Вона диктує Сюзанні записку, призначаючи графові зустріч в саду.

Фігаро насміхається над паном, але, довідавшись, що записку написала Сюзанна, починає підозрювати свою наречену в невірності. У темряві нічного саду він бачить переодягнену Сюзанну, але робить вигляд, що прийняв її за графиню. Граф, не впізнавши переодягнену дружину, заводить її в альтанку. Побачивши Фігаро, який освідчується у коханні уявній графині, він хоче привселюдно викрити дружину. Але, коли справжня графиня знімає маску, залишається осоромлений. Граф укотре вимушений просити вибачення…

SHA 5132

365 44

365

балет

Композитор	Антоніо Вівальді, Астор П'яццола
Тривалість	1 год. 30 хв.

Перший в Україні і один з небагатьох у світі проектів, що поєднує в собі гармонійний сплав музики Антоніо Вівальді і Астора П'яццолли, що поєднується із сучасним пластичним театром.

Вистава «365» — це спільний проект ХНАТОБа, одного з найстаріших музичних театрів України, який є хранителем українських оперних традицій, з відомим харківським незалежним театром «Прекрасні Квіти», котрий за своє недовге існування вже неодноразово представляв Україну на численних міжнародних фестивалях Європи і Латинської Америки.

Театр «Прекрасні Квіти» був заснований випускниками Харківського університету мистецтв ім. І. П. Котляревського. Завдяки своєму новаторському баченню і професійним особливостям «Прекрасні Квіти» відразу ж стали одним з самих відвідуваних театрів в Харкові. Зараз в їх репертуарі декілька спектаклів, котрі виконані в унікальному безсловесному жанрі фанк-футуризм.

365 82 365 90 365 97

Зміст

У основі сюжету — історія дівчини, яка виривається з батьківського гнізда і пізнає усі радощі і тяготи самостійного життя. Вона зустрічає свою любов, випробовує труднощі на шляху до свого щастя і мимоволі стає спостерігачем картини життя сьогоднішнього суспільства.

Вистава «365» говоритиме з глядачем сучасною мовою і на актуальні теми. Поєднуючи в собі елементи гротеску і сатири, спектакль торкнеться загальнолюдських проблем, де кожен глядач зможе побачити віддзеркалення власної повсякденності.

«Пори року» А. Вівальді і А. Пьяццолли у виконанні камерного оркестру стануть тут лейтмотивом життя простих людей, з їх страхами, ілюзіями, фобіями і розчаруваннями. У фірмовому безсловесному жанрі «Прекрасних Квітів» через призму сюрреалізму розкриватимуться найнасущніші теми соціуму і просто окремої людини.

365 74

SHA 4379

РОБІН ГУД

мюзикл

Композитор	Марк Кармінський
Мова виконання	російська

Вже упродовж багатьох століть не вщухають суперечки істориків і літераторів про того, ким насправді був Робін Гуд. Діапазон думок - від захисника бідних і пригнічених до принца злодіїв і розбійників. Свій внесок внесли в цю суперечку письменники (найвідоміші з них Олександра Дюма і Вальтер Скотт), кінематографісти (Дуглас Фербенкс, Уолт Дисней, Рассел Кроу), артисти Театру на Таганці Борис Хмельницький (що зіграв Робін Гуда у відомій екранізації) і Володимир Висоцький (що написав пісні до неї). Без перебільшення можна сказати, що в 1970-ті роки конкурентоздатним багатьом знаменитостям став музичний спектакль двох харків'ян - композитора Марка Кармінского і його співавтора Віктора Дубровського, побудований на п'єсі драматурга початку століття Сергія Заяїцького. Різниця була в тому, що - у Заяїцького Робін Гуд трактувався у дусі проводиря бідноти у боротьбі проти буржуїв, а у харківських авторів був ліричним і навіть романтичним хлопцем.

Не даремно ж М. Кармінський так і назвав свій твір «романтичний мюзикл». Особливість була і в тому, що музичною основою спектаклю (а пізніше і популярної платівки) стали не грубуваті простонародні балади, а лірична поезія Роберта Бернса у витонченому перекладі Самуїла Маршака. Останнє є особливо важливим. Адже незабаром ці поетичні зразки стануть популярними в народі завдяки музиці Андрія Петрова до фільму «Службовий роман» (Моїй душі спокою немає) і Олександра Градського (У полях під снігом і дощем). Але музика Марка Веніаміновича Карминского витримала і цю конкуренцію.