ХАРКІВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ
ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ
ім. М.В. Лисенка

Головну партію у черговій прем'єрі Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка – опері «Іоланта» П. Чайковського – 19 травня виконає блискуча солістка одного з найпрестижніших театрів світу, Віденської державної опери (Wiener Staatsoper), Ольга Безсмертна. Незважаючи на вкрай щільний гастрольний графік – дебюти в Берлінській опері (Deutsche Oper Berlin), Зальцбурзькому фестивалі — співачка з радістю погодилася на запрошення виступити на одній з кращих сцен України, адже для неї це означає повернення на батьківщину.
Ольга Безсмертна народилася в Богуславі Київської області та отримала музичну освіту в Київській національній музичній академії України ім. П. Чайковського в класі видатної української співачки й педагога Євгенії Мірошниченко. Після перемоги в престижному німецькому конкурсі «Нові голоси» (Neue Stimmen), кар'єра Безсмертної почала стрімко розвиватися: Ольга з величезним успіхом виконує провідні партії в операх композиторів різних епох та стилів на найпрестижніших сценах світу. «Ольга Безсмертна – володарка гучного, вкрай виразного сопрано, яскраво проявила себе в провідних оперних партіях. Від її розкішного голосу слухачі, без сумніву, отримуватимуть велику насолоду».

8 февраля на сцене Харьковского национального академического театра оперы и балета им. Н. Лысенко была показана популярная во всем мире, но практически не идущая на украинских сценах опера К. Сен-Санса «Самсон и Далила». А на следующее утро ушел из жизни бессменный исполнитель одной из главных ролей — верховного жреца Дагона — народный артист Украины Николай Петрович Коваль. За две недели до спектакля, когда пришла весть о болезни певца, эта сложнейшая в эмоциональном и вокальном отношении партия, оставшаяся без дублера, была срочно поручена лауреату международных конкурсов Александру Лапину. И молодой певец блестяще справился с поставленной задачей. С уходом Николая Коваля театр потерял певца и артиста мирового уровня, но в труппе у него есть наследники, которые наверняка подхватят традиции мастера и поддержат законы стабильного мастерства: играть и петь, что бы ни произошло…

Народний артист України Микола Коваль пішов з життя несподівано і передчасно. Без малого 72 роки відміряла йому доля. Здається, зовсім недавно артист відзначав ювілей в ролі Бориса Годунова на рідній харківській сцені. Співав його і в Парижі - повноцінної заміни в трупі цьому артистові не було і поки немає. Він прийшов до театру імені М. Лисенка в 1975 році, але не відразу заспівав провідні партії. Головним його наставником став народний артист СРСР Микола Манойло - він першим повірив в молодого колегу і потроху став передавати свій репертуар - Князя Ігоря, Скарпіа, Ріголетто, Амонасро, Тоніо. Всі ці партії вершинні в світовому оперному репертуарі. І Микола Коваль не просто з ними впорався, а підняв на новий виконавський щабель. Але це класика. Насправді ж у Миколи Петровича було універсальне обдарування - він легко відтворював вокальні особливості сучасної музичної мови. Помітивши це, видатний український композитор Віталій Губаренко спеціально для нього написав оперу «Сват мимоволі» ( «Шельменко-денщик»). А потім ще одну - «Пам'ятай мене». Прекрасно співав Микола Коваль і популярні твори українських композиторів, народні пісні. Він був справжнім продовжувачем традицій корифеїв харківської сцени, улюбленцем публіки. А ще простим і легким в спілкуванні, принциповим у творчості і житті. Захоплювався спортом, завжди був струнким і підтягнутим, що особливо вирізняло його сценічних героїв. Не віриться, що ми більше не побачимо їх на харківських підмостках, наживо не почуємо його мужній, соковитий баритон.