СПАРТАК
балет на 2 дії, 11 картин
| Композитор |
Арам Хачатурян |
| Лібрето | Георгія Ковтуна |
| Диригент-постановник | Дмитро Морозов, заслужений діяч мистецтв України |
| Балетмейстер-постановник |
Георгій Ковтун, народний артист Республіки Татарстан |
|
Асистентка балетмейстера |
Євгенія Костилєва, заслужена артистка України |
|
Художниця-постановниця |
Надія Швець, заслужена художниця України |
|
Художник |
Денис Ковальов |
|
Автор хорової партитури |
Володимир Рилов |
|
Хормейстер-постановник |
Олексій Чернікін, заслужений діяч мистецтв України |
|
Автор відеоконтенту |
Дар’я Пушанкіна |
| Прем'єра у ХНАТОБ |
29 травня 2021 |
Балет, хор, міманс, солісти-вокалісти… Понад 200 артистів зливаються на сцені в єдиному пориванні, наче перетворюючись на бурхливий багатобарвний натовп часів Древнього Рима – і його магнетична сила та нестримна енергія буквально заворожують! А на цьому фоні розгортається драматична історія Спартака, в якій тема протистояння особистості імперіям усіх часів і народів переплітається з розповіддю про приречене, але прекрасне кохання.
Всесвітньо відомий балетмейстер Георгій Ковтун, творчому почерку якого властиві монументальність, пошук нових виразних засобів, неординарність мислення, давно мріяв, щоб хтось зі співвітчизників взявся за подібний масштабний проєкт. І перший український театр опери та балету – харківський – ризикнув. Зрештою, таких новацій, як це не парадоксально, вимагали самі його традиції!
У Харкові «Спартак» двічі, 1967-го та 1979-го, ставив киянин Анатолій Шекера. А на прем'єрі був присутній сам знаменитий автор музики – Арам Хачатурян навіть диригував першою дією. Представник нової генерації балетмейстерів, бунтар і фантазер (адже за професією він ще й актор і каскадер!), Георгій Ковтун надихався передусім буйними ритмами і терпкими гармоніями музики вірменського композитора. В результаті він створив сміливе поєднання класичної хореографії з сучасною танцювальною мовою, елементами акробатики і каскадерськими трюками – справжній «чоловічий» балет! Динамічні, темпераментні епізоди оргій і битв, гіпнотичні любовні сцени, гостро конфліктні дуетні протистояння були покликані показати нові, сучасні сенси картин з минулого. Вперше зазвучав і з’явився на балетній сцені потужний двигун дії – хор. Навіть самі звуки битви – брязкіт мечів, войовничі вигуки і гаряче дихання натовпу – прирівнювалися до елементів звукової партитури.
Надзвичайно виразні любовні сцени, створені Г. Ковтуном, заслуговують на окрему згадку. Адже віртуозні, майже акробатичні «верхні» балетні підтримки завжди викликають бурхливі оплески глядачів. Балетмейстер створив і нове лібрето, в якому не просто змінив імена деяких персонажів, але по-іншому інтерпретував образи, вчинки і сподівання героїв. Яскравий, провокативний, насичений подіями, спектакль Г. Ковтуна синтезує те, що, здавалося б, неможливо поєднати. Тож, глядачам гарантоване незабутнє видовище – і в той же час новий, гострий погляд на повстання рабів в Давньому Римі, на проблеми свободи, любові й зради, які залишаються актуальними і в наші дні.
Головні герої
| Спартак | гладіатор |
| Валерія | його кохана |
| Красс | патрицій, воєначальник |
| Сабіна | подруга Красса, куртизанка |
| Крікс | гладіатор, друг Спартака |
| Пір | гладіатор |
| Арес | очільник школи гладіаторів |
| Вакх і вакханка |
| Сатири | |
| Гадітанські діви | (соло) |
| Пастухи та овечки |
Зміст
Дія І
Пролог
Спартак, Крікс, Пір скуті єдиним ланцюгом. Це живий «товар» для школи гладіаторів.
Картина 1. «Майдан Риму»
У центрі майдану – візок з рабами, виставленими на потіху натовпу. На колісниці, запряженій полоненими Спартаком та Кріксом, виїжджає полководець Красс.
Картина 2. «Казарма»
Школа гладіаторів. Аби розважити воїнів-рабів, очільник школи Арес приводить дівчат. Серед них – Валерія. Спартак зачарований дівчиною, вона відповідає йому взаємністю. Охоронці переривають їхнє побачення. Спартак із люттю кидається на них, але сили не рівні.
Картина 3. «Палац»
Бенкет у Красса, який влаштовує нестримну вакханалію. Гості вимагають нових видовищ. В амфітеатрі на них чекають бої гладіаторів.
Картина 4. «Арена»
В бою на коротких мечах фракієць Крікс перемагає нубійця Піра. На арену виходять самніти та фракійці, серед них – Спартак. Наприкінці битви він перемагає суперника, але відмовляється добити його. Красс шаленіє, оскільки раб відмовився підкоритися його волі.
Картина 5. «Повстання»
Крікс і Спартак закликають до повстання – краще загинути вільними, ніж жити у рабстві. Гладіатори кидаються на охоронців і, заволодівши їхньою зброєю, вириваються на волю.
Картина 6. «Везувій»
Валерія та Спартак зустрічають перший схід сонця на волі. До табору повстанців приходять нові люди – раби, що дізналися про сміливий вчинок гладіаторів. Спартака обирають вождем.
Дія ІІ
Картина 7. «Бенкет у Сабіни»
Крікса спіймали. Красс викликає його на двобій та легко перемагає. Сабіна зачаровує Крікса. Патриції незадоволені поведінкою хазяйки. Раптово до палацу вривається армія Спартака. Крікс прохає його помилувати присутніх. Між колишніми друзями спалахує сварка. Спартак з воїнами повертається до табору.
Картина 8. «Сенат»
У сенаті тривожно. Повстання охопило усю Італію. Сенатори вимагають від Красса негайних заходів. Красс насміхається над занепокоєнням сенаторів та обіцяє легко подолати військо Спартака.
Картина 9. «Ліс»
Пастухи грають з подругами, які переодягнулися у овечі шкіри. Прихід гладіаторів відволікає їх від легкодумних забав. Пастухи приєднуються до війська Спартака. Але Крікс здійснює підступний план Красса та Сабіни й приводить у табір куртизанок. Легіонери оточують повстанців і знищують їх. Крікс, розуміючи свою провину, благає вбити його, але Спартак відмовляється, і Крікс кінчає життя самогубством.
Картина 10. «Прощання Валерії та Спартака перед боєм»
Спартак дізнається, що велика армія вирушила на допомогу Крассу. Він розуміє, що на повстанців чекає поразка. Вибору немає: краще загинути в бою, ніж знову жити у рабстві. Закохані розуміють, що прощаються назавжди.
Картина 11. «Битва»
Спартак, оточений римлянами, гине. Повстанці розгромлені та розп’яті. Невтішна скорбота Валерії над тілом коханого та над його загиблими соратниками.
ІГОР ТУЛУЗОВ
ЖАННА ЧЕПЕЛА
ОЛЕНА ШИРЯЄВА
