Травень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2

Трубадур

«Трубадур» (виконується італійською мовою).

Кажуть, в Д. Верді одному з міланських кафе ось вже більше ста років зберігається пляшка вина. Вона була призначена тому з відвідувачів театру «Ла Скала», який коротко і ясно зможе переказати сюжет опери «Трубадур». На цій опері завжди аншлаг, а пляшку так ніхто і не отримав. Проте заплутане лібретто компенсується прекрасною музикою, яка з усією вердієвською пристрастю малює трагічні долі героїв і допомагає розгадати фатальну таємницю старої циганки, а також відчути кохання трубадура Манріко до прекрасної герцогині Леонори.

Вночі, біля родового  замку  ді Луна, начальник варти Феррандо розповідає охоронцям про події, які відбулись у графській родині п’ятнадцять років тому. У старого графа було двоє синів. Одного разу біля колиски молодшого побачили непрошену гостю – стару циганку та вигнали її геть. З тих пір немовля почало чахнути. Підозрюючи, що циганка напустила на дитину зле, граф звелів її спалити на вогнищі. Вирок було виконано, проте немовлятко  викрала донька старої   так вона помстилася графові за страту матері і зникла. А на попелищі було знайдено дитячі кістки. Незважаючи на це, старий граф не захотів вірити у загибель молодшого сина та заповідав старшому розшукати брата. Феррандо додає, що привід спаленої циганки з’являється біля замку. Марновірних слухачів охоплює страшенний жах. 

 Леонора розповідає повірниці Інес про своє кохання до трубадура, якого вона уперше побачила переможцем на лицарському турнірі. Потім трубадур знайшов її у цьому палаці. Тепер закохана Леонора чекає його знову. Однак першим з’являється  граф ді Луна, який теж мріє про любов Леонори. Почувши пісню Манріко, він спочатку не впізнає у трубадурі старого ворога. Ревнощі ді Луна розпалює Леонора, яка у темряві  приймає графа за Манріко та кидається у його обійми. Але, зрозумівши помилку, припадає до коханого. Тепер дуелі уникнути неможливо, і старі суперники оголюють зброю...

У циганському таборі, незважаючи на те, що до ранку далеко, працюють, співають, готуються зустріти новий день. Манріко, який ще не цілком видужав від поранення, слухає сповідь   Азучени. Це саме та циганка, що викрала сина ді Луна, але в результаті страшної помилки кинула у вогнище власну дитину. А коли це трапилось, не захотіла позбавляти життя ще одного бідолаху,  вигодувала його як сина та продовжує любити як рідного. Манріко приголомшений  звісткою, що насправді він не син Азучени, а брат свого запеклого ворога.  Не менше хвилює його звістка про те, що Леонора вирішила стати черницею. Адже їй переказали, що Манріко загинув від поранень на дуелі з графом ді Луна. Трубадур рушає у путь аби визволити Леонору та відновити справедливість.

Граф ді Луна з охороною таємно проникає до монастиря, де Леонора  у супроводі вірної Інес готується прийняти чернецтво. Для неї світ не існує з тих пір, коли прийшла звістка про загибель Манріко.  Ді Луна пропонує Леонорі інший вихід— одруження з ним. Але саме в цю мить у монастирі з’являється загін начолі з Манріко. Його шляхетний гнів та військова міць примушують суперників відступити. Щастя закоханих безмежне, проте боротьбу  не закінчено.

У військовому таборі біля замку Кастеллор солдати  графа ді Луна готуються до атаки. Ді Луна прагне перемоги насамперед тому, що його нагородою буде Леонора - зараз вона у руках ненависного Манріко. 

Військові підводять до графа циганку, яка немовби заблукала поблизу табора і благає її відпустити. Але Феррандо впізнає у жінці ту злодійку, що викрала колись молодшого брата ді Луна. Тепер на неї чекає неминуча смерть.

Напередодні бою з військом ді Луна Манріко та Леонора готові побратися-ця щаслива мить надасть трубадурові ще більше сил та впевненості у його перемозі. 

Раптово вірний Рюїц приносить у замок Кастеллор погану звістку   для страти Азучени вже розпалено вогнище. Вона чекає на допомогу.  Не гаючи часу, Манріко зі своїми прихильниками кидається у бій.

Військо Манріко зазнало тяжкої поразки, а сам він потрапив у полон,  і тепер разом з Азученою знаходиться у в’язниці. Леонора залишилась вільною, але її розшукує ді Луна.  Жінка намагається пробудити у графа милосердя, але марно. І трубадура і циганку буде страчено цього ж ранку. 

Тоді Леонора вирішує зберегти життя Манріко ціною власного життя. Вона обіцяє віддатися ненависному ді Луна, але приймає повільнодіючу отруту. Граф дозволяє їй останнє побачення з Манріко, радіючи перемозі над гордовитою жінкою.

У в’язниці знівечена Азучена, яку переслідують передсмертні марення.  Манріко намагається  заспокоїти мати. Циганка  засинає. У цей час до в’язниці приходить Леонора. Вона вважає, що здобула для коханого волю, але Манріко підозрює, якою ціною це могло статися. Таким чином покинути в’язницю він  не погодиться ніколи. Переконати Манріко Леонора вже не може - отрута підступила до її серця. 

Побачивши мертву Леонору на руках заклятого ворога, ді Луна наказує варті негайно стратити трубадура, винуватця усіх його  поразок та невдач. Циганка отямлюється  та коли бачить, що сталося з її сином, промовляє останні у житті слова: «Ти вбив рідного брата !».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ASH 6959

Травіата

опера на 4 дії з трьома антрактами

 

Композитор

Джузеппе Верді

Лібрето

Франческо Марія Піаве за романом Олександра Дюма-сина «Дама з камеліями»

Диригент-постановник

Віталій Куценко, заслужений діяч мистецтв України

Режисер-постановник

Олександр Лебедєв

Художниця-постановниця

Надія Швець, заслужена художниця України

Хормейстер-постановник

Олексій Чернікін, заслужений діяч мистецтв України

Хореограф

Ашот Асатурян, заслужений діяч мистецтв Вірменії

Мова віконання виконується італійською мовою з українськими субтитрами
Прем’єра 11.06.2013
Тривалість 2 год. 35 хв.

 

«Травіата» Джузеппе Верді є однією з найпопулярніших опер світового репертуару. В основі її сюжету – відомий роман Олександра Дюма-сина «Дама з камеліями». Сучасники стверджували, що в цій книзі він переповів реальну історію своїх стосунків із куртизанкою Марі Дюплессі. Молода жінка підкорила паризьке товариство розумом і красою, а письменника – щирістю та шляхетністю душі. Вважається, що в розриві молодого літератора з Дюплессі та його від’їзді був винний Дюма-батько. Дюма-синові більше не судилося побачити кохану: коли він нарешті повернувся до Парижа, то дізнався про смерть Марі від сухот.

В опері широко використовуються ритми та мелодії побутової музики ХІХ ст., головним чином вальсу – часом веселого і граціозного, часом драматичного і скорботного. Невелика оркестрова прелюдія відтворює сум жінки, яка прощається з життям, але цьому виразному образу протистоїть інший – широко та вільно ллється світла мелодія кохання, що стала головним лейтмотивом твору.

Ця постановка СХІД ОПЕРА віддає данину традиції, і всі складові театрального дійства концентрують увагу глядача на головному – сприйнятті чарівної музики видатного італійського композитора та майстерному відтворенні артистами образів своїх героїв.

 

ASH 3102ASH 3147ASH 3167

 

 Головні герої

Віолетта Валері, куртизанка

Альфред Жермон, небагатий молодий чоловік

Жорж Жермон, його батько

Флора Бервуа, подруга Віолетти

Барон Дюфоль, коханець Віолетти

Віконт Гастон де Леторьєр

Маркіз д’Обіньї

Доктор Гренвіль

Анніна, служниця Віолетти

Жозеф, слуга

Гості, слуги – артисти хору та допоміжного складу СХІД ОПЕРА

 

 

ASH 3125ASH 6967ASH 7007

Зміст

 

 

Дія відбувається в середині XIX століття, в Парижі та поблизу міста.

 

Дія I

В салоні паризької куртизанки Віолетти Валері бенкет. Віконт Гастон де Леторьєр представляє їй Альфреда Жермона, палко закоханого в неї. На честь господині юнак співає застольну, що славить всевладне кохання. Він освідчується Віолетті у своїх почуттях. Її підкорює його щирість. Але вона знає: любов не принесе їй щастя – світське товариство бачить в ній лише куртизанку... Проте Віолетта не хоче засмучувати Альфреда і дарує йому квітку камелії на знак швидкого побачення. Вона вже не в силах зректися почуття, яке так несподівано охопило її.

 

Дія II

Альфред і Віолетта живуть на віллі, далеко від суєтного світу. Вони щасливі. Дізнавшись, що Віолетта змушена продавати своє майно, щоб забезпечувати його, юнак поспішає до Парижа, щоб добути грошей. З’являється батько Альфреда – Жорж Жермон. Віолетта розповідає про своє щастя, про палку любов до його сина. Але Жермон-старший приїхав з вимогою – закохані повинні розлучитися. Світ паризьких буржуа обурений зв’язком Альфреда з куртизанкою: це стає на перешкоді шлюбу його сестри. Приховуючи біль, Віолетта дає обіцянку назавжди розлучитися з коханим. Залишивши йому прощального листа, вона від’їздить до Парижа. Не знаючи справжньої причини, Альфред бачить в цьому зраду... Жермон умовляє сина повернутися до рідної домівки.

 

Дія III

Маскарад у будинку Флори. Старі знайомі Віолетти вже знають: вона повертається у їхнє коло. Серед гостей – Альфред, який сподівається на зустріч з нею. Віолетта з’являється у супроводі барона Дюфоля. Вона схвильована – зіткнення між Альфредом і Дюфолем неминуче. Жінка просить коханого, щоб він залишив товариство. Той погоджується піти, але тільки разом з нею. Дотримуючись слова, даного Жоржу Жермону, Віолетта відмовляється. В запалі ревнощів Альфред кидає в обличчя Віолетті гроші – плату за її любов. Всі обурені його вчинком. Юнак приймає виклик барона на дуель.

 

Дія IV

Віолетта тяжко хвора. Лише доктор Гренвіль відвідує її. З вулиці чути шум карнавалу. З листа Жоржа Жермона Віолетта дізнається: барона поранено на дуелі. Але Альфред вже  знає правду і незабаром має приїхати. Та чи вистачить у неї сил дочекатися зустрічі з коханим? Нарешті він з’являється – хвилини щастя тамують біль хворої. Приїздить і батько Альфреда, котрий усвідомив благородство Віолетти, силу її почуття і вирішив виправити свою помилку. Здається, що все владналося, закохані мріють залишити Париж. Та пізно – переживання, хоч і радісні, віднімають у Віолетти останні сили, і вона помирає.

 

ASH 6989

Сільска честь

Опера «Сільська честь» італійця П'єтро Масканьї про любов і невірність. Але дія відбувається на Сицилії, а там, як відомо, основний закон - це вендетта - «кривава помста».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тарас Бульба

Опера М. Лисенка «Тарас Бульба» була поставлена уперше саме на харківській сцені в 1924 році. Багато років вона є візитною карткою театру, що носить ім'я великого українського композитора. Серед виконавців заголовної ролі видатні співаки: П. Цесевич, М.Донець, Є.Червонюк. Але в харківському спектаклі завжди був сильним ансамбль виконавців, які відтворюють у співі образи гоголівських героїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DSC 0061

СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРУЛЬНИК

опера

 

 

Композитор Джоаккіно Россіні
Лібрето Чезаре Стербіні
Прем'єра в ХНАТОБ червень 1976 року
Мова виконання російська

Коли слухаєш музику цієї опери, відразу згадуєш вірші Пушкіна, який згадував про чарівні мелодії Россіні та називав його Орфеєм, улюбленцем Європи. У музичній партитурі «Севільського цирульника» поєдналися дотепна інтрига комедій характерів автора п'єси П. Бомарше, віртуозність італійської опери буффа, які вимагають від виконавців досконалої майстерності і віртуозного співу.

DSC 0020DSC 0037DSC 0042

Головні герої

Граф Альмавіва

Фігаро, цирульник

Берта, слуга Бартоло

Доктор Бартоло

Фіорелло, слуга графа

Амброджіо, слуга Бартоло

Розіна, вихованка Бартоло

Дон Базіліо, вчитель музики

Офіцер

SHA 9607DSC 0057SHA 9551

Зміст

 

В передранковій тиші лунає серенада. Це граф Альмавіва співає про своє кохання до Розіни. Дівчина відповідає йому взаємністю, але знаходиться під постійним наглядом опікуна, доктора Бартоло, який сам має намір одружитися із вродливою вихованкою. На допомогу закоханому графу приходить кмітливий і винахідливий цирульник Фігаро.
В той час, коли дон Бартоло разом з вчителем музики доном Базіліо розробляє план боротьби з суперником, Фігаро і Альмавіва готують свої хитрощі.
До доктора вривається солдат напідпитку і вимагає місце постою. Це переодягнений граф Альмавіва. 
Передбачливий доктор підозрює підступ. Зчиняється бійка, на яку прибігли солдати і офіцер. Граф вимушений назвати офіцеру справжнє ім’я.
Скориставшись метушнею, граф і Фігаро тим часом зникають.
Перша невдача не зупиняє закоханих.  Фігаро вигадує нову пастку.
Тепер граф буде нібито учнем дона Базіліо, «захворівшого» на скарлатину. На цей раз графу Альмавіві вдається надурити Бартоло, не дивлячись на несподівану появу дона Базіліо. Розіна та Альмавіва домовляються про втечу. Але цього разу дон Бартоло дізнався про плани закоханих. Він проганяє Фігаро і його приятеля-музиканта.
Залишившись наодинці із Розіною, Бартоло запевнює, що Ліндор хоче лише передати її в руки графа Альмавіви. Обурена Розіна вирішує помститися Ліндору і погоджується на свій шлюб з доктором.
Поки Бартоло бігає за охоронцями, в дім потрапляють граф і Фігаро.
Граф відкриває своє справжнє ім’я Розіні.
З’являється Базіліо і нотаріус, яких Бартоло запросив для оформлення свого шлюбу. Фігаро запевнює, що нотаріус прийшов для того, щоб побрати Альмавіву з Розіною. Нарешті з’являється Бартоло з охоронцями. Але пізно. Йому залишається тільки привітати молодих.

 

DSC 0025