ASH 6634

 

Горбоконик

балет

Композитор Родіон Щедрін
Лібрето Лібрето Василія Вайнонена та Павла Маляревського> за казкою Петра Єршова

(редакція Віктора Литвинова)

Балетмейстер-постановник Віктор Литвинов,народний артист України
Диригент-постановник оновленої версії Павло Багінський, лауреат національного конкурсу, диригент Схід ОПЕРА
Художники-постановники оновленої версії Надія Швець, заслужений художник України, головний художник Схід ОПЕРА

Ірина Степнова

Денис Ковальов

Художник з костюмів Надія Швець, заслужений художник України, головний художник Схід ОПЕРА
Кількість дій балет на 2 дії, (з 1 антрактом)
Тривалість 2 год. 00 хв.
Прем'єра в ХНАТОБ 2014 рік
Рік поновлення поновлення (костюми, сценографія)- 27 листопада 2020 року

 

В основі балету – знаменита казка Петра Єршова. Втім, історія її створення доволі незвичайна. Чимало дослідників вважають, що написана вона не 18-річним літератором-початківцем, котрий приїхав навчатися до санкт-петербурзького університету з Тобольська, а Олександром Пушкіним, котрий з якихось міркувань вирішив «подарувати» йому свій твір. Версій існує чимало, але жодна не переконує остаточно – і, відповідно, не розкриває цю загадку.

Весела, дотепна казка про Горбоконика мала неабиякий успіх і стала буквально бестселером, видана великим тиражем за символічною ціною. Невдовзі вона привернула увагу балетмейстера Артюра Сен-Леона, за ініціативою якого придворний композитор Цезар Пуні був залучений до написання балету. Прем’єра відбулася у Маріїнському театрі в Петербурзі, а невдовзі – і у Великому театрі в Москві. Певні політичні нюанси, запрограмовані постановником, викликали доволі гострі дискусії навколо балету, зробили його центром уваги.

Поступово казку почали забувати, і лише наприкінці ХІХ століття виникає нова хвиля зацікавлення нею. З’являються і нові балетні постановки. Щоправда, на той час музика Ц. Пуні вже не вважається актуальною, і до неї додають різностильові твори. Зрештою, абсурдність такого «музичного вінегрету» стає очевидною для самих постановників. Лише в середині 1950-х виникає ідея зробити нову версію балету. З’являється лібрето В. Вайнонена та П. Маляревського, котре зрештою потрапляє до молодого композитора Родіона Щедріна. Матеріал настільки відповідав природі його обдарування, особливо рідкісному відчуттю комічного в музиці, що новий твір був буквально приречений на успіх. Численні постановки це тільки підтвердили.

«Горбоконик» став дебютною, а тому особливо улюбленою виставою для балетмейстера Віктора Литвинова, котрий поставив її в Київському муніципальному театрі опери та балету для дітей 1985 року. А 2008-го він здійснив постановку балету в Харківському академічному театрі опери та балету ім.  М.В. Лисенка.

 

 

ASH 6518ASH 6557ASH 6535

 Головні герої

Жар-птиця, Цар-дівиця  
Іванко  
Горбоконик  
Цар  
Брати  
Коробейники  
Бояри  
Птахи  
Народ на ярмарці  

ASH 7071ASH 6572ASH 7079

Зміст

 

 

Дія 1

У давнину це було. Жили собі три брати. Старші – Данило та Гаврило – злі були та ледащі. Над молодшим, Іванком, посміювалися, кривдили його, за всіх працювати змушували.

Одного разу брати зібралися на ярмарок. Важкі мішки на возі, а вони замість коня запрягли молодшого! Раптом з’явилася Жар-птиця – Цар-дівиця. Пожаліла вона Іванка й подарувала йому Горбоконика. Набридло Іванкові образи від братів терпіти, і вирішив він із вірним другом щастя й волі шукати. Попрямували вони на ярмарок. А там галас – городяни торгують, купують, пліткують! Сам цар прибув, а з ним бояри поважні. Аж раптом на шляху царської процесії купа мішків з возу вивалилася, да так, що ними всіх з ніг позбивало. Злякалися Данило й Гаврило, в усьому Іванка звинуватили. Щоб цар не гнівався, віддали йому Горбоконика. Залишився Іванко один, сумує без вірного друга. І знову на допомогу з’явилася Жар-птиця, подарувала йому своє чарівне перо, що вогнем виблискує, веселкою переливається. Задумав хлопець виміняти його на Горбоконика та вирушив до царського терему. Як побачив Цар перо, наказав Іванові спіймати й принести йому саму Жар-птицю.

 

Дія 2

Забралися Іванко з Горбокоником на Срібну гору, куди вночі жар-птиці злітаються. Тут вони перетворюються на дівчат, танцюють, грають аж до ранку. Прилітає сюди разом з усіма і Цар-дівиця. Добре заховався Іванко, приловчився – та спіймав її. І завмер – яка краса! Цар-дівиця також від нього очей не може відвести. Недаремно жьІванку завжди допомагала. Втім, треба йому царський указ виконувати… Та не міг Іван Жар-птицю віддати старому, випустив на волю. І велить його Цар за це стратити.

Але Цар-дівиця не дала коханому загинути, сама до царського терему з’явилася. Подивився Цар на неї та про гнів свій одразу забув. А Цар-дівиця йому пропонує омолодитися: нехай викупається в молоці, що кипить. Злякався Цар, страшно йому до казана стрибати – наказав спочатку Іванка кинути. Заспокоїли Горбоконик і Цар-дівиця хлопця: мовляв, нічого не бійся, стрибай! І вийшов Іван з казана таким вродливим, що ні в казці сказати, ні пером описати. Данило й Гаврило догідливо підсаджують Царя в казан, але той – бух! І зник там, тільки корона й сорочка залишилися. А народ славить-величає Івана з Цар-дівицею, бажає їм жити в любові та злагоді. Горбоконик теж радий, що у казки про нього щасливий кінець.

 

 

ASH 6704