НАТАЛКА-ПОЛТАВКА
опера
| Композитор | Микола Лисенко |
| Лібрето | Михайло Старицький |
| Прем'єра в ХНАТОБ | березень 1983 року |
| Мова виконання | українська |
«Наталка-Полтавка» М. Лисенка за п’єсою І. Котляревського – це класична історія кохання та вірності, з якої і розпочався український театр ХІХ ст. В основі опери доволі простий та невигадливий сюжет, що тепер знайомий кожному школяреві. Українська дівчина Наталка доведена до відчаю, адже вона змушена стати нареченою заможного пана Возного. Але раптом повертається з далеких мандрів її коханий Петро і незламна сила щирих почуттів призводить до щасливого фіналу – Возний, хоча й не без вагань, відмовляється від своїх намірів на користь молодих.
Опера «»Наталка-Полтавка» є справжньою перлиною української музики, бо яскраво розкриває національний побут, типові характери та традиції завдяки фольклорній основі музики. Ключові пісні опери (пісня Наталки «Віють вітри…», Возного «Ой, під вишнею…», Петра «Ой, не шуми, луже…» та ін.) вже давно вийшли за межі опери і сприймаються в усіх куточках світу як символи української культури.
Головні герої
Наталка
Петро, коханий Наталки
Макогоненко, сельський выборний
Горпина Терпелиха, мати Наталки
Тетерваковський, возний
Микола, дальній родич Терпелихи
Зміст
Дія 1
Веселиться народ в купальські свята. Журиться тільки бідна дівчина Наталка, дочка Терпелихи. Чекає вона коханого Петра, який пішов з села, і звісток від нього давно вже немає. Возний Тетерваковський з властивою йому кумедною пишмовністю залицяється до Наталки. Даремно вона намагається довести несподіваного нареченому, що вони - не пара. Возний вирішує доручити справу свого сватання хитрому Макогоненку, про який говорять: "де чорт не зможе, пошли Макогоненка, зараз докаже".
Дія 2
Знесилена злиднями, Терпелиха докоряє дочку за те, що та перебирає женихами, чекаючи свого Петра, якого, може, і в живих немає. Виборний Макогоненко приходить сватати возного. Наталка в розпачі. Вона не може довести матері, що шлюб з возним принесе тільки горе. Настирливими благаннями Терпелиха вириває у Наталки згоду на шлюб.
Дія 3
Далекий родич Терпелихи Микола раптом зустрічається з Петром, який повернувся в рідне село. У короткій розмові з'ясовується, що в їх бідняцькій долі багато спільного, і вони стають друзями. З хати Терпелихи виходять виборний і возний, сватання якого вдалося. Петро стає свідком розмови Наталки та Миколи, з якого ясно: дівчина любить тільки свого Петра і йде за возного не по своїй волі. Але радість Наталки і Петра передчасна. Возний наполягає на своїх правах і загрожує Терпелисі судом і в'язницею. Разом з виборним він жене Петра з села. Петро готовий поступитися, аби у коханої не було біди. Він навіть віддає Наталці всі зароблені гроші, щоб возний не міг докорити її бідністю. Возний, відчуваючи ненависть Наталки до себе і селян, змушений відмовитися від шлюбу. Хоч і пізно, але він розуміє, що насильно милим не будеш.
Дівчата і хлопці вітають молодих - Наталку і Петра, веселяться, танцюють ...
