ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ
опера
| Композитор | Семен Гулак-Артемовський |
| Лібрето | Семен Гулак-Артемовський в редакції Максима Рильского |
| Тривалість | 2 год. 20 хв. |
| Прем'єра в ХНАТОБ | травень 1978 року |
| Мова виконання | українська |
«Запорожець за Дунаєм» композитора С. Гулака-Артемовського був створений тоді, коли українська мова на сцені була екзотикою. А української національної опери й зовсым не було.
«Запорожець» був поставлений навіть на петербурзькій сцені. Композитор, будучи і професійним співаком, зробив її схожою на італійську комічну оперу, наситив справжнім українським гумором, яскравими характерами і милими серцю наспівами, які співають запорожці, що опинилися в турецькій неволі.
У харківському театрі "Запорожець за Дунаєм" має давні і дуже цікаві виконавські традиції.
Головні герої
Іван Карась, запорізький козак
Оксана, приємна донька Карася і Одарки
Ібрагім-Алі, імам
Одарка, дружина Карася
Султан
Хасан, турецький слуга
Андрій, молодий запорізький козак
Селіх-Ага, турецький царедворець
Зміст
Дія відбувається в Туреччині в 18 столітті.
Важко живеться українським козакам на чужині під владою турецького султана. Сумує молода дівчина Оксана, сирота, яка знайшла притулок у сім'ї запорожця Івана Карася.
Повертається додому Іван. Він добре випив і тепер боїться зустрічі з дружиною Одаркою. Розлючена Одарка лає чоловіка.
Збирається народ. Починаються пісні і танці, люди згадують милу серцю Україну. Їх розваги припиняє поява турецької варти. Турецький султан, вирішивши ближче познайомитися з життям і настроями запорожців, приходить в село, не називаючи свого імені, і зустрічає тут Івана Карася. Запорожець говорить незнайомому турку, що бажав би побачити султана і расказати йому про бажання запорожців повернутися в рідний край. Він згадує, як його друг, хоробрий козак Очерет, загинув в бою, прикривши собою султана. Після смерті Очерета залишилася сиротою Оксана.
Гість обіцяє Карасю познайомити його з султаном. Але, поки Іван ходив в будинок за чаркою, султан наказав своєму царедворцеві Селіх-Азі привести запорожця до палацу.
Селіх-Ага передає Івану багате вбрання і пропонує змінити ім'я на Урхан.
Берег Дунаю. Оксана і Андрій вирішують бігти на батьківщину.
Повертається з палацу султана Карась. Одарка знову стурбована, чоловік називає себе Урханом і збирається завести гарем.
З'являється турецька варта з втікачами Андрієм та Оксаною. Імам читає фірман султана - всіх українців відпустити додому. Але ця "доброта" пояснюється просто: Карась попередив султана про можливе повстання запорожців.
Всі радіють поверненню в рідну Україну.
