ЖІЗЕЛЬ
балет
| Композитор | Адольф Адан |
| Лібрето | Теофіль Готьє, Жан Кораллі, Анрі де Сен-Жорж |
| Кількість дій | балет на 2 дії (з 1 антрактом) |
| Тривалість | 2 год. 00 хв. |
| Хореографія |
Жан Кораллі, Жюль Перро, Маріус Петіпа
у редакції Леоніда Лавровського |
| Художник-постановник | Надія Швець, заслужений художник України, головний художник Схід OПЕРА |
| Прем'єра в ХНАТОБ | травень 1985 року |
«Жізель» була створена в епоху романтичного балету й стала його найвищим досягненням. В основу сюжету покладено старовинну легенду про віліс – дівчат, які загинули від нещасливого кохання, а тепер, перетворившись на чарівних істот і бажаючи помститися за своє загублене життя, до смерті затанцьовують хлопців, що зустрічаються їм уночі.
Поетична музика А. Адана створює яскраві характеристики персонажів і тонко відображає їх почуття й емоції. І все ж головним багатством «Жізелі» є її хореографія, вирішена засобами класичного танцю – повітряна, польотна й, водночас, дієва, така, що активно просуває сюжет вистави.
Зміст
Дія 1
Граф Альберт та селянка Жізель кохають одне одного. Дівчина впевнена, що її коханий – простий селянин. Лісничий Ганс теж щиро кохає Жізель та намагається пояснити їй, що Альберт не той, за кого себе видає. Але Жізель не слухає його.
Ганс проникає у мисливський будинок й викрадає шпагу Альберта з графським гербом.
Звуки ріжка сповіщають про наближення мисливців. Серед них наречена графа Батільда та її батько. Батільда, зачарована наївністю й красою Жізелі, дарує їй свою прикрасу.
Селяни розпочинають свято врожаю. У розпалі веселощів з'являється Ганс і привселюдно звинувачує Альберта в брехні. Як доказ, він показує шпагу графа. Жізель не хоче вірити цьому, тоді Ганс сурмить у ріг, і перед збентеженим графом з'являється його наречена.
Вражена несподіваним обманом, Жізель божеволіє та вмирає.
Дія 2
Опівночі Ганс приходить на могилу Жізелі. Поява віліс лякає його. Вночі віліси піднімаються з могили. Всіх, хто з'являється на кладовищі в цей час, вони примушують танцювати, доводячи до смерті.
Мірта, повелителька віліс, викликає з могили тінь Жізелі, щоб прийняти її у хоровод.
До могили приходить Альберт. Горе і відчай графа зворушують Жізель. Вона прощає його.
Оточений вілісами, вибігає Ганс. Віліси знову й знову змушують його танцювати і він гине.
Така доля чекає й Альберта. Владним рухом Мірта наказує йому танцювати. Жізель благає Мірту відпустити Альберта, але віліси невблаганні. Та з першим промінням сонця вони втрачають силу. Альберт врятований.
Жізель назавжди прощається з коханим.
