ЛЕОНІД СЕРГІЙОВИЧ БРАТЧЕНКО (1923 - 2004)
Виставка з фондів
Харківського художнього музею
у салоні «Маестро» (2 поверх фойє великої зали «СхідOPERA»)
7 грудня о 16-00
Л. С. Братченко – один з найвідоміших українських сценографів, народний художник України (1976). З 1955 – 1968 р. працював художником-постановником Харківського академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка), наступне двадцятиліття (1968 – 1988) головним художником. Покинув цю посаду в 1992 році у зв’язку із хворобою. Мав державні нагороди, був учасником ІІ світової війни.
Л. С. Братченко закінчив Харківський художній інститут у 1951 році, де його вчителями були театральний художник Дмитро Овчаренко та легендарний український митець - авангардист Борис Косарєв). Від першого Л. С. Братченко взяв академічну грунтовність, від другого - уміння стисло та образно висловлювати будь які сценічні фантазії.
Л. С. Братченко оформив вистави в театрах Харкова, Полтави, Одеси та ін. міст. Зокрема балети – «Баядерка» Л. Мінкуса, «Лілея» К. Данькевича (обидва – 1958), «Легенда про кохання» А. Мелікова (1968), «Спартак» А. Хачатуряна (1979), «Тисяча та одна ніч» Ф. Амірова (1984); опери – Дж. Верді «Бал-маскарад» (1964), «Трубадур» (1971), «Дон Карлос» (1974), «Аїда» (1988); П. Чайковського «Євгеній Онєгін» (1980), «Чародійка» (1974), «Пікова дама» (1979); С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» (1978); М. Лисенка «Наталка-Полтавка» (1982).
Творчість Л.Братченка-сценографа репрезентує видовищну культуру харківського театру опери та балету 1960-80 р.р. та може слугувати взірцем високого смаку, професіоналізму та плідної взаємодії постановників вистави, націленої на її образне рішення.