19У ці непрості дні війни йдуть з життя не просто талановиті творчі люди – відходить епоха… Сьогодні прощаємося з видатним диригентом, народним артистом України, професором Анатолієм Калабухіним, людиною, яка зіграла значну роль у мистецькому житті Харкова та й усієї України.
Одразу по закінченні Харківської консерваторії він розпочав у ній педагогічну діяльність, упродовж п’яти років був головним диригентом та художнім керівником Харківської філармонії, майже двадцять років очолював Харківське відділення Національної всеукраїнської музичної спілки. Але, мабуть, найміцніші контакти склалися у диригента з Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М.В. Лисенка, з яким доля пов’язувала Анатолія Васильовича близько 70 років. Прийшов він сюди ще студентом, у 1952-ому. Працював асистентом диригента, згодом, з 1954-го – диригентом, а з 1973 до 1978-го – головним диригентом театру. Багато було за цей час зроблено, багато вершин подолано, багато творчих перемог здобуто! Згадати хоча б балет «Спартак», на прем’єрі якої був присутній автор, Арам Хачатурян, або такі резонансні постановки, як «Чародійка», «Кармен», «Іркутська історія» та ін. І навіть коли диригент залишив театр заради викладацької діяльності, ці міцні зв’язки не обірвалися – адже Анатолій Калабухін очолив кафедру оперної підготовки і протягом сорока років готував для театру нові кадри. І паралельно працював у ХНАТОБі як диригент. Важко навіть уявити, скільком своїм молодим колегам, а також вокалістам допоміг він вийти на професійний шлях – і скільки з них стали справжньою окрасою нашої сцени!
Нехай же пам’ять про Анатолія Калабухіна буде світлою… І сьогодні, коли відзвучали останні акорди симфонії його життя, колектив Схід Опера сумує разом з усією мистецькою громадськістю України.