news411 та 12 жовтня 2024 року в Харкові відбулася ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена пам’яті театрознавця Євгенія Русаброва. Цьогорічна конференція була особливою, оскільки була присвячена 100-річчю Першого українського театру опери та балету. Головною темою форуму стали «Харківський національний академічний театр опери й балету ім. М. В. Лисенка. Шляхи розвитку. Репертуар. Митці». У рамках конференції науковці розглянули широке коло питань — від становлення українського театрального мистецтва до сучасних реалій.
 
З вітальним словом до учасників звернувся генеральний директор-художній керівник ХНАТОБу Ігор Тулузов. Він підкреслив важливість конференції та подякував організаторам за обрану тему, зазначивши, що театр готується до відзначення трьох значних ювілеїв у наступному році: 100-річчя заснування театру, 150-ліття постійних оперних антреприз у місті та 245-річчя першої музично-театральної постановки. В нинішніх реаліях ми змушені переглядати репертуарну політику театру, - зазначив Ігор Тулузов, - долати виклики, які пов’язані з організаційними проблемами, акторським складом трупи, з майданчиками для виступів. «Але виклики – це не тільки труднощі, а ще й нові можливості. І ми будемо їх використовувати», - наголосив він та побажав усім плідної роботи та успіхів.
 
Докторка мистецтвознавства, професорка ХНУМ ім. І.П.Котляревського Ірина Драч у привітальному зверненні до учасників конференції відзначила, що це дуже потужний захід, адже в ньому беруть участь такі поважні та авторитетні фахівці. Із вітальними словами до учасників конференції звернулися проректорка з науково-творчої роботи та інноваційного розвитку ХНУМ імені І.П. Котляревського, професорка, докторка мистецтвознавства Юлія Ніколаєвська, декан театрального факультету, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Яна Партола, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Юлія Щукіна (модераторка секцій першого дня роботи конференції).
 
Серед доповідей, що викликали особливий інтерес, була презентація Ганни Веселовської, професорки КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого. Вона відкрила конференцію, ознайомивши слухачів з авангардистськими виставами Харківської державної опери 1920-30-х років. Веселовська наголосила на тому, що саме в цей період на харківській сцені режисерами-експериментаторами було закладено тренд, що залишається актуальним і сьогодні.
 
Цікавими були доповіді докторок мистецтвознавства, професорок Ганни Карась та Віолети Дутчак з Прикарпатського національного університету ім. М.Стефаника. Їхні дослідження зосереджувалися на «Становленні Харківського театру опери та балету 1930-х років у спогадах Михайла Галицького і Антона Рудницького» та «Радянська опера як об’єкт незалежних досліджень», з використанням матеріалів з архіву Українського Вільного інституту (Мюнхен, Німеччина).
 
Значну увагу слухачів привернула доповідь Тетяни Руденко, головної зберігачки фондів Музею театрального, музичного та кіно мистецтва України. Вона представила матеріал на тему «100 років мезеєфікації ХНАТОБ ім. М.В. Лисенка. Кураторський досвід», підкресливши важливість співпраці між музеєм та театром. Руденко також привітала команду проєкту «Віртуальна галерея» з відкриттям єдиного в Україні онлайн музею театру.
 
Важливим елементом конференції стали доповіді працівників ХНАТОБу. Завідувачка літературно-драматургічної частини театру Інга Лобанова представила дослідження на тему «Репертуарна політика Державної столичної опери у 1920-1930-ті роки». Доповідь Тараса Селіхова, керівника музично-виставкового відділу театру, викликала теж чималий інтерес. Він розповів про театральну афішу Харківського театру опери і балету, починаючи з 1925 року і до 1985 року.
 
Конференція завершилася круглим столом на тему «Театральний плакат: вчора, сьогодні, завтра», у якому взяли участь Тарас Селіхов та керівник рекламно-видавничого відділу театру Андрій Лукін. У ході обговорення учасники озвучили кілька важливих фактів про створення театральних плакатів на початку XX століття, видатних графіків, які починали свою діяльність у цій сфері, а також про сучасні афіші.
Для всіх охочих ознайомитися зі зразками театрального плакату, програмками, буклетами, ескізами та світлинами різних часів створено спеціальний розділ на сайті Kharkiv Opera Museum: https://kharkivopera-museum.com/, де можна дізнатися більше про його історію та культурну спадщину.