ХАРКІВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ
ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ
ім. М.В. Лисенка

Останнім часом найбільш актуальним питанням для нас є нові дати проведення прем’єри балету «Спартак». На сьогоднішній день адміністрацією театру прийняте рішення про перенесення вистави на зазначені нижче дати.

Одразу попереджаємо, що ПОВТОРНА ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЯ КВИТКІВ НЕ ПОТРІБНА.

Ще однієї гіркої втрати зазнав наш театр. На 84-ому році пішла від нас, завершивши своє довге й творчо насичене життя, начальниця чоловічого гримувального цеху Валентина Григорівна Полякова, одна з найповажніших наших майстринь. Завжди доброзичлива, чуйна, делікатна, вона прекрасно розуміла проблеми кожного артиста, адже сама знала, що таке сцена. Надзвичайно тендітна, витончена – навіть на схилі віку в її пластиці був помітний балетний вишкіл, який отримала в юні роки.

У 1956 році, по закінченні Мелітопольського хореографічного училища, Валентина Полякова стала артисткою балету, працювала в Кіровограді та Харкові. А по завершенні своєї танцювальної кар’єри стала гримером-пастижером у Харківському театрі музичної комедії, де й залишалася від 1977 до 1993 року. А у 1993-ому перейшла до Харківського національного академічного театру опери і балету ім. М.В. Лисенка. Спочатку зарекомендувала себе як талановитий гример-пастижер, згодом стала художником-гримером, а потім очолила гримерний цех і майже двадцять років, проведених нею на цій посаді, її знали як грамотного і відповідального керівника, вимогливого до себе і підлеглих, котрим завжди готова була прийти на допомогу.

Нехай легкою буде Ваша дорога, Валентине Григорівно, світла Вам пам’ять – і хай супроводжує Вас наша любов, котра завжди буде з Вами…

Співробітники Схід ОПЕРА проводили в останню путь людину унікальної професії, якій вдавалося зупинити прекрасні миттєвості вистави… На 87-ому році пішов з життя майстер театральної фотографії Валентин Гордін. Понад 65 років співпрацював він з Харківським національним академічним театром опера та балету імені М.В. Лисенка.

Спочатку він, талановитий артист балету, присвятив себе сцені. А коли прийшов час з нею прощатися, опанував нову для себе професію, котра стала справою його життя. Валентину Гордіну вдавалося робити дивовижні знімки, які не просто фіксували окремі мізансцени спектаклю, а розповідали тільки їм властивою мовою про життя театру. І театр пам’ятатиме свого вірного й відданого служителя…

Сьогодні сумний день для нашого колективу. На 64-ому році пішов з життя Геннадій Копелевич, асистент режисера, котрий вів оперні та балетні вистави. Звичайно, наші глядачі ніколи не бачили його на сцені.

Представники цієї рідкісної професії, якій, власне, ніде й не навчають, завжди залишаються, так би мовити, «за ширмою». Але роль, що вони грають у театральному процесі, важко переоцінити. Саме в їхніх руках знаходяться всі ниточки вистави, їм доводиться досконало знати кожен аспект оперної чи балетної партитури, кожен поворот дії. Такі фахівці для театру воістину на вагу золота…

Хотіла б я піснею стати

у сюю хвилину ясну,

щоб вільно по світі літати,

щоб вітер розносив луну…

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки, котра є авторкою цих проникливих рядків. Здається, що кожен з її творів насичений музикою – тож, мрія збулася, вона дійсно стала світлою піснею українського мистецтва.

За свідченням сучасників, ще змалку Леся мала неабиякий хист до музичної творчості – незважаючи на важкі наслідки хвороби, добре грала на фортепіано. Бах, Моцарт, Шуман ставали для неї добрими співрозмовниками. Особливо приваблювали оточуючих її імпровізації – вона ніби довіряла інструментові найпотаємніші мрії, і його голосом говорила душа дівчини. Можливо, за інших умов їй судилося б стати видатною композиторкою…

Понад сто пісень створено на вірші Лесі Українки, вони звучали зі сцен у виконанні видатних співаків Соломії Крушельницької, Івана і Григорія Алчевських, Івана Григоровича. На сюжети її творів написані опера, балети, симфонічні композиції. Одна з прем’єр, «Re-post опери Le», покликана актуалізувати її творчість засобами сучасної музичної лексики, відбудеться прямо сьогодні в рамках проєкту «Леся Українка: 150 імен».

Непросто долала творчість поетеси шлях до сцени. Але хочеться вірити, що близький той час, коли у будь-якому з театрів України, в музичних зокрема, лунатиме її незабутня поезія…

19 січня на 93 році пішов з життя народний артист України, професор Костянтин Григорович Шаша, один з найшанованіших майстрів-вокалістів нашого міста, в минулому – соліст Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка. Бажання поєднати своє життя з музикою виникло у нього ще в дитинстві. Але початок війни обірвав чимало планів. Тим не менше, вже у жовтні 1943 р. 14-річний Костянтин вступає до Харківської середньої спеціальної школи-інтернату, потрапивши до першого набору учнів тільки-но створеної школи, однієї з чотирьох подібних в Україні. Навчатися йому пощастило у видатного скрипаля Адольфа Арнольдовича Лещинського, бачили у нього й непересічні вокальні дані. Через серйозні проблеми зі здоров’ям Костянтин Шаша змушений був залишити навчання, втім, педагоги були переконані, що на цьому він не зупиниться. І дійсно – 1957 року юнак вступає на вокальне відділення Харківської консерваторії. На початку 1960-х, студентом 5 курсу, Костянтин Шаша прийшов до Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка. Дебютував у партії Овлура в опері О. Бородіна «Князь Ігор». Загалом ним проспівано понад 25 партій тенорового репертуару, серед яких Ленський («Євгеній Онєгін») та Водемон («Іоланта) П. Чайковського, царевич Гвідон («Казка про Царя Салтана») та цар Берендей («Снігуронька) М. Римського-Корсакова, Альфред («Травіата» Дж. Верді), Альмавіва («Севільский цирульник» Дж. Россіні), Беппе-Арлекін («Паяци» Р. Леонкавалло), Пінкертон («Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні), Паоліно («Таємний шлюб» Д. Чімарози; а також Петро («Наталка Полтавка») та Андрій («Тарас Бульба») М. Лисенка та багато інших. Натхненний та енергійний, Костянтин Шаша і на своєму 75-річному ювілеї зміг проспівати на сцені театру партію Ленського з такою точністю, емоційністю та артистизмом, що зал буквально вибухнув оваціями. Пам’ять про нього – видатного музиканта, прекрасного педагога, який виховав цілу плеяду співаків – залишатиметься з нами…

8 січня пішов з життя провідний бас «Схід OPERA» Володимир Гращенко.
Після закінчення Білоруської державної консерваторії артист працював солістом Білоруської та Черкаської обласних філармоній, солістом Білоруської державної капели. У 1994 році Володимир Гращенко розпочав свій творчий шлях на сцені Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка. 26 років він радував харків’ян і гостей міста своїм знаменитим басом. У складі трупи театру брав участь в гастрольних турах по Іспанії і Франції.
Глядачам він запам’ятався за партіями Тараса Бульби («Тарас Бульба» М. Лисенка), Івана Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Кончака («Князь Ігор» А. Бородіна), Рамфіса («Аїда» Дж. Верді), Князя Греміна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Короля Рене («Іоланта» П. Чайковського) та ін.
Співчуваємо рідним, близьким та поціновувачам таланту артиста.
Безмежна шана і світла пам’ять...
Колектив «Схід OPERA».

Національна спілка театральних діячів України в онлайн-трансляції оголосила імена цьогорічних лауреатів своїх почесних нагород. І у нас «під завісу» року з’явився ще один приємний привід привітати головного балетмейстера Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка / Схід OPERA, народну артистку України Світлану Коливанову – їй була присуджена премія «Наш родовід», яку зазвичай отримують найавторитетніші майстри мистецтв нашої країни. Ми пишаємося Вами, Світлано Іванівно!

Пропонуємо вашій увазі сюжет про нагородження лауреатів премії імені Богдана Хмельницького. Нагадуємо, що цього року до списку лауреатів потрапив колектив постановників і виконавців Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка/ «Схід OPERA». У номінації «Твори театрального мистецтва військової тематики» була відзначена опера Петра Чайковського «Мазепа».