У ХНАТОБі покажуть прем’єру «Собор Паризької Богоматері»
Міжнародний день танцю та в переддень свята — 28 і 29 квітня у ХНАТОБі покажуть шедевр балетної класики «Собор Паризької Богоматері», як стало відомо Вісті Ньюс. Хореографічна версія постановки народної артистки України Євгенії Хасянової повернула оригінальну назву роману. Герої ж одного з найпопулярніших у світі літературних бестселерів живуть вже третє століття. Історію красуні Есмеральди й потворного, але щиросердного дзвонаря собору, бачили наші журналісти.
У Харкові цю історію вперше втілили на сцені видатні українські балетмейстери Павло Вірський та Микола Болотов ще в 1933 році. Звісно, що з тих років хореографія балету «Собор Паризької Богоматері» на харківській сцені не раз змінювалася. Свої варіаціі представляли Василь Литвиненко, Наталя Данилова, Віктор Шкилько. Нинішню прем’єру готують народні артисти України.
Інна Дорофєєва художній керівник трупи ХНАТОБу:
Произведение Виктора Гюго «Собор Парижской Богоматери» вообще известно на весь мир, это одно из самых сильных его произведений. Я прочла всего Гюго, я его обожаю. Я думаю как и в кинематографе так и в драматических балетных сценах пользуются большой популярностью. Поэтому мы, с удовольствием, взялись за этот спектакль, у нас только не хватает одного героя — поэта, а так мы шли по книге.
Дмитро Морозов, головний диригент ХНАТОБу:
Здесь помимо музыки Пуни, используются фрагменты самых ярких сочинений, написанных в 19 веке для органа — Таката и Хорал из готической Сюиты, они идут здесь в оркестровом приложении. В целом — это 2 органных сочинения из одной Сюиты, но там ещё есть один номер, но мы его не включили, хотя я его хотел бы включить. Это молитва Деве Марии Нотр-Дам де Пари. Но мы берем только две ключевые Такату и Хорал. Их выбор был не случаен. Потому что, это был выдающийся человек, который умер в возрасте 33 лет. Он был органистом и композитором — вот здесь такое сочетание сюжетной линии и символа Нотр-Дама — органа. Поэтому, я считаю немножко однобоким называть «Эсмеральда», вот в целом по драматургии — так более объёмно.
Історію кохання, яке виявилось міцнішим за кам’яні мури Собору Паризької Богоматері, Віктор Гюго написав, захищаючи саме цей готичний храм, який сучасники автора хотіли перебудувати. Проте собор вистояв, і вже більше восьми з половиною століть продовжує залишатися одним із головних символів французької столиці. Вічною стала i історія кохання.
Антоніна Родієвська, партія Есмеральди, заслужена артистка України, солістка ХНАТОБу:
Умирать на сцене мне приходилось, но чтоб меня вешали — такого ещё не было. Немножко неприятно, но входя в роль со дня в день, она начала очень нравиться, очень эмоциональна, такие переходы от детской наивности до взрослого осознания смерти. Безумно сложная технически, поддержка на поддержке, вращение на вращении. 3 акта Эсмеральда не уходит со сцены.
Андрій Хозрезов партія Квазимоди, соліст ХНАТОБу:
Тяжело актерски передать эту партию, нужно всегда быть согнутым. Хорошо, что горб сделали и всё время в таком положении и лицом изображать, страдать, были сложности…
Олена Шлягіна, партія матері Есмеральди, артистка ХНАТОБу:
Долго у меня не получалось представить себя сумасшедшей . Она такая немножко сумасшедшая, уставшая в поиске своей дочери, которую украли цыгане, она ненавидит цыган и тут она видит цыганку и говорит «погадай, как мне найти дочь», та ее пугается. И тут в конце она видит эту цыганку, которая ее испугалась, т.е, я для нее показалась страшной и она увидела рок у меня на руке…всё поздно.
Дія відбувається в Парижі в 1482 році. У лабіринтах однієї з башт великого Собору чиясь рука написала грецькою слово «рок». Потім зникло і слово. Але з нього народилася історія про циганку, горбуна і священика, про пристрасть, ненависть і велику любов. Під музику італійця Чезаре Пуньї прем’єру харків’яни побачать 28 і 29 квітня у ХНАТОБi.
Источник: http://visti.news