Такого ще не було! У «Схід-Опері» розпочалися репетиції вистави «Вишиваний. Король України»
Без відтворення пам’яті про нашу еліту в Україні немає майбутнього. Тому «День» був першопрохідцем у справі відкриття для багато в чому «дрімучого» суспільства дивовижної долі Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) — людини з Віденської імператорської родини, яка свідомо присвятила себе боротьбі за Українську державу й пожертвувала заради цього кар’єрою, комфортом, благополуччям, самим життям.
Книги Бібліотеки газети «День» «Корона...» і «День вдячності» містять чудові статті про життєвий шлях Василя Вишиваного (охочі можуть прочитати їх). У львівському п’ятизірковому готелі «BANKHOTEL» відкрився місяць тому іменний номер Василя Вишиваного (див. «День» №22-23). А тепер — про образ Василя Вишиваного в оперному мистецтві.
У ХНАТОБі відкриється виставка-трилогія
Захід відбудеться 30 вересня в рамках проєкту КультФермерства та з нагоди Всесвітнього дня продовольства - 2019.
Експозиція-трилогія об’єднає фотовиставку «Органічні рекорди України», що до 27 вересня працює у холі Міністерства аграрної політики та продовольства України; виставку соціальних екоплакатів «Органіка – це…» і фотовиставку «КультФермерства» за участі частини балетної трупи «СХІД OPERA», яка за визнанням організаторів, стала творчою душею усього задуму.
Офіційне відкриття заходу – об 11:00 30 вересня у великій залі ХНАТОБу ім. М.В. Лисенка.
Експозиція «Органічні рекорди України» у більш розширеному форматі також буде представлена на «Агропорт Схід Харків», який відбудеться в Харкові за підтримки ХОДА 10 – 12 жовтня та буде орієнтований на великих та середніх фермерів.
«Ми 6 років поспіль намагаємося робити культ з фермерства: креативними засобами дизайну, нетрадиційними форматами заходів, не властивими агроринку, - пояснює генеральний менеджер Agroport Ukraine Дмитро Титаренко. – Привертали увагу та експериментували на стику різних, навіть протилежних галузей, напрямків та локацій. І ось знайшли! Фермерство – це мистецтво. І саме за допомогою мистецтва це можна підкреслити та передати».
Суперечка ліриків, коміків і трагіків досі актуальна
Харківський національний академічний театр опери та балету ім.М.Лисенка («Схід Opera») традиційно завершує театральний сезон масштабним фестивалем. Його ідея — парад найяскравіших подій 143 сезону: за три тижні публіка має можливість побачити вистави, які представляють яскраву й різноманітну палітру оперних та балетних прем’єр, а також вистав минулих років, що обрали з рейтингу найкращих самі глядачі. Без сумніву, довгоочікувана прем’єра однієї з найжиттєрадісніших опер ХХ століття — «Любові до трьох апельсинів» нашого земляка Сергія Прокоф’єва стала знаковою подією, і не лише на харківській сцені.
ПРИСУТСТВИЕ XУДОЖНИКА. К юбилею Надежды Швец.
Одна из основных задач художника в театре - одухотворить пространство, в котором происходит сценическое действо. Привнести в эту трехмерную среду возможность, для наиболее чуткого зрителя, ощутить сопричастность к неким «мирам иным», к другим измерениям, явно не указанным в общей канве сюжета и содержания спектакля, увидеть даже в самой простой истории: трагической, комической, драматичной, некие другие грани того «магического кристалла», в котором фокусируется и преломляется глубинная суть явлений и вещей, вроде бы незаметных на первый, поверхностный взгляд. Особенно это важно в театре музыкальном, чьи формы обусловлены рядом необходимых составляющих, к которым относится и музыка и либретто и присущая этому жанру традиционность - неизменность выразительных средств.
Если в театрах драматическом или, допустим, кукольном, постановочная группа имеет более широкий горизонт возможностей для интерпретации и воплощения своего творческого замысла, - то в театре оперном эти задачи усложняются самой спецификой сценического исполнения: верности необходимым темпам, ритмам, драматическим акцентам прописанным в партитуре и выявляющим конкретную задумку авторов произведения - композитора, либреттиста, хореографа. Но в этих, якобы четких, «прокрустовых» рамках, в этой обусловленности и таится для художника, связанного с музыкальным театром, своеобразный вызов -притягательная проверка на силу личностных качеств, профессионализм самой высокой пробы и, конечно - на мощь фантазии, воображения, на всестороннюю художественную эрудицию и вкус.
У МІНКУЛЬТУРИ ВІДБУЛАСЬ РОБОЧА НАРАДА З ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ІМЕНІ М.В. ЛИСЕНКА
На нараді були розглянуті питання стосовно необхідності повного виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2012 №493-р. та передачі до державної власності всіх частин цілісного майнового комплексу Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка, що на даний час залишаються у власності територіальних громад. Міністр наголосив, що Міністерство культури України неодноразово зверталося до керівництва Харківської обласної ради та ОДА (листами та під час особистих зустрічей) з означеного питання, але консолідованої позиції для вирішення цього проблемного питання досі не вироблено. 
13 травня під головуванням Міністра культури Євгена Нищука відбулася робоча нарада з питань діяльностіХарківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка.
Як живуть театри Харкова без гастролерів з Росії
Ще кілька років тому абсолютна більшість гастролерів приїздили до Харкова з Росії. Проте після анексії Криму все різко змінилося: зустріти російських артистів у місцевих театрах тепер майже неможливо. Як це позначилося на роботі театрів?
Харків ще з радянських часів вважався визначальною точкою на карті гастрольних маршрутів. "Якщо Харків програму або спектакль прийняв, можна сміливо прокатувати їх по всіх сценах СРСР", - казали артисти.
Всього у Харкові сім державних театрів, ще півтора десятки - недержавних театрів та студій, що пропонують глядачеві як класику у новому прочитанні, так і п'єси сучасних драматургів.
Театрально-концертна афіша міста завжди була великою та строкатою і при цьому вельми одноманітною з географічної точки зору. 90% гастролерів приїздили з Росії.
Це різко змінилося з анексією Криму та початком війни на сході України.
В'їзд до України заборонили тим, хто публічно підтримав анексію Криму, а також тим, хто порушував українське законодавство і в'їжджав на півострів не через українські пункти пропуску.
Член Національної спілки театральних діячів, театральний критик Юрій Хомайко переконує, що харківський глядач не так вже й багато втратив.
