Чіо-Чіо-сан
опера на 3 дії
| Композитор |
Джакомо Пуччіні |
|
Лібрето |
Луїджі Ілліки та Джузеппе Джакози за драмою Девіда Беласко, написаною на основі повісті Джона Лютера Лонга |
|
Диригент-постановник |
Володимир Гаркуша, заслужений діяч мистецтв України |
|
Режисерка-постановниця |
Ірина Ривіна |
|
Режисер поновлення |
Олексій Дугінов, лауреат міжнародного та національних конкурсів |
|
Художниця-постановниця |
Надія Швець, заслужена художниця України |
|
Хормейстер-постановник |
Олексій Чернікін, заслужений діяч мистецтв України |
| Мова віконання | виконується італійською мовою з українськими субтитрами |
| Прем’єра | 10.06.2016 |
| Тривалість | 2 год. 35 хв. |
«Чіо-Чіо-сан» («Мадам Баттерфляй») Дж. Пуччіні – безперечний шедевр італійської опери початку ХX століття. Японське кімоно, схоже на крила метелика, носить юна Чіо-Чіо-сан, яку любовно й називають «метеликом». І, як метелик, летить вона на сліпучий вогонь кохання, в якому не може не згоріти...
Цей твір – один з найтрагічніших в світовому оперному репертуарі. Глядач стає свідком перетворення по-дитячому наївної юної дівчини на зрілу, експресивну жінку, для якої поняття честі та гідності дорожче за власне життя. Зворушлива історія кохання розгортається в японському місті Нагасакі, музика має відчутний вплив східної культури. Композитор створив дивовижний синтез екзотичних інтонацій, що беруть свій початок у японському фольклорі, з академічним блискучим бельканто, яке розкриває всю палітру виразності людського голосу.
Успіх прийшов до опери не відразу. Перша постановка «Мадам Батерфляй» відбулася в 1904 році в міланському «Ла Скала». Робота над новою партитурою у Пуччіні ускладнилася тим, що він, пристрасний автолюбитель, потрапив у катастрофу і зламав ногу. Втім, багаторазово виходити на уклін йому і не довелося: публіка поставилася до його нового творіння прохолодно. Але вже за три місяці трохи перероблена опера мала величезний успіх на півночі Італії, в Брешії. До речі, роль Чіо-Чіо-сан тоді виконувала відома українська співачка, славетна Соломія Крушельницька. Бурхливими оплесками зустріли «Мадам Баттерфляй» і в Буенос-Айресі, де нею диригував Артуро Тосканіні. Незабаром оперу про маленьку японську гейшу, яку спокусив і кинув американський морський офіцер, почули і в Токіо. Прийшло світове визнання, і неймовірна популярність зворушливого образу дівчини-метелика відтоді тільки збільшувалася.
Головні герої
Чіо-Чіо-сан
Сузукі, служниця
Бенджамін Франклін Пінкертон, лейтенант ВМФ США
Шарплес, американський консул
Горо
Принц Ямадорі
Бонзо, дядько Чіо-Чіо-сан
Комісар
Кет Пінкертон
Чиновник реєстратури
Рідні, друзі, подруги і слуги Чіо-Чіо-сан – артисти хору та допоміжного складу СХІД ОПЕРА
Зміст
Дія відбувається в Нагасакі (Японія), наприкінці XIX століття
Дія I
Лейтенант американського флоту Пінкертон вирішив одружитися з юною японкою Чіо-Чіо-сан, яку всі ласкаво називають «метелик». Палко закохана дівчина готова зректися рідні, прийняти віру свого майбутнього чоловіка. Родичі Чіо-Чіо-сан та її дядько, священнослужитель Бонза, проклинають юну гейшу.
Дія II
Минуло три роки, як Пінкертон покинув молоду дружину і виїхав до Америки. Та Чіо-Чіо-сан впевнена, що він повернеться до неї, до їх маленького сина. Вона рішуче відмовляється вийти заміж за принца Ямадорі, котрий прагне шлюбу з нею. Слова вірної служниці Сузукі про те, що чоловіки-американці не повертаються, лише обурюють її.
З листом від Пінкертона приходить до Чіо-Чіо-сан американський консул Шарплес. Він має підготувати жінку: її коханий одружився в Америці, і їм ніколи не бути разом. Але вона не вірить цьому.
Нарешті на рейді Нагасакі з’являється пароплав, яким прибуває Пінкертон. Чіо-Чіо-сан готується до зустрічі з коханим. Її хвилюванню немає меж. З маленьким сином і вірною Сузукі вони чекатимуть всю ніч, не зводячи очей з дороги.
Дія III
Та Пінкертон з'являється не сам. З ним його дружина – американка Кет. Вони приїхали за дитиною. Воля батька її сина для Чіо-Чіо-Сан священна. Вона віддає хлопчика. Але сама не може пережити горя. «З честю той помирає, хто з безчестям миритися не бажає», - таке її останнє рішення...
ФАУСТ
опера
| Композитор | Шарль Гуно |
Скількі ж версій безсмертної легенди про доктора Фауста, який продав свою душу дияволу, існує в скарбниці мистецтва? Вочевидь, дуже багато. Однак, в оперному мистецтві безсумнівне лідерство посідає твір французького композитора Ш. Гуно «Фауст», що вже понад 100 років зачаровує глядачів поєднанням містики, відчайдушного, чистого кохання та вражаючим втіленням інфернального світу, з одіозним Мефістофелем на чолі.
Звісно, вся філософська міць поеми В. Гете, в опері залишається поза увагою, адже на перший план виходять живі людські емоції, переживання, яскраві образи і характери. Не менш прекрасна і музика — мелодійні арії стали класикою жанру, а Куплети Мефістофеля з гучномовним «Люди гибнут за металл» увійшли до повсякденного побуту в якості афоризмів. Фінальним апофеозом, що завершує оперу, стала сцена Вальпургієвої ночі — з шаленими танцями Вакха, вакханок, сатирів та інших фантастичних персонажів.
Головні герої
| Старий Фауст | |
| Молодий Фауст | |
| Маргаріта |
| Мефістотель | |
| Валентин | |
| Зібель |
| Марта | |
| Вагнер | |
Зміст опери
Старий вчений, доктор Фауст проклинає життя, науку, Бога, безсилих повернути йому юність, кохання і надії. З’являється Мефістофель. Він обіцяє повернути Фаусту молоді літа, а за це вимагає його душу, спокушаючи видінням юної Маргарити.
Зачарований Фауст підписує угоду, випиває келих чародійного напою — він знову молодий.
На міському майдані розважаються студенти, військові, городяни й городянки. Брат Маргарити Валентин перед військовим походом молить Бога оберігати сестру від біди й зла. Друг Валентина Зібель обіцяє бути захисником Маргарити.
Мефістофель співає куплети про владу золота і пропонує тост за Маргариту. Обурений Валентин виймає шпагу, але, спрямована на Мефістофеля, вона ламається. Зрозумівши, що тут діють темні сили, солдати хрестоподібними рукоятками шпаг виганяють сатану.
У веселому вальсі кружляють пари. Серед натовпу Фауст нарешті зустрічає Маргариту.
Сад Маргарити. Закоханий у дівчину Зібель збирає квіти, щоб вони розповіли Маргариті про його кохання.
Мефістофель відносить красуні скриньку з коштовними прикрасами. Маргарита повертається додому. Сидячи за прялкою, дівчина намагається відігнати спогади про вродливого, делікатного юнака, але все даремно. Побачивши прикраси, Маргарита починає приміряти їх. Заходить сусідка Маргарити - Марта.
Мефістофель сповіщає Марту про смерть її чоловіка, а потім залицяється до неї. Фауст залишається віч-на-віч з Маргаритою. Мефістофель заклинає ніч і квіти, щоб вони збудили в серці дівчини кохання до Фауста. Під покровом ночі розпаляється кохання Фауста і Маргарити. Мефістофель торжествує свою перемогу.
Городяни відвертаються від дівчини, зневажаючи її. Маргарита, шукаючи підтримки у Бога, йде до церкви, але Мефістофель і тут нагадує дівчині про її гріхопадіння, лякає пекельними муками.
Під звуки урочистого маршу додому з перемогою повертаються солдати. Серед них Валентин. Зібель просить Валентина бути милосердним до Маргарити. Валентин поспішає додому довідатися, що сталося з сестрою під час його відсутності.
Приходять Фауст і Мефістофель. Фауст не наважується увійти до Маргарити. Тоді Мефістофель викликає її на побачення серенадою, яку співає замість Фауста. Глузливі куплети серенади обурюють Валентина. Валентин викликає Фауста на двобій, але,смертельно поранений, вмирає, проклинаючи сестру. Маргарита втрачає розум.
В’язниця, де Маргарита чекає на страту: у приступі божевілля вона вбила свою дитину. Фауст пропонує Маргариті тікати. На якийсь час до бідної дівчини повертається свідомість. Побачивши Мефістофеля, Маргарита знову втрачає розум.
У в’язницю входять священик, варта та кат, щоб відвести Маргариту на страту. Фауст і Мефістофель вимушені зникнути. Похмуре міжгір’я. Вальпургієва ніч, нечиста сила справляє шабаш. Мефістофель хоче, щоб Фауст серед куртизанок забув Маргариту. Та ніщо не може затьмарити світлого образу дівчини. Перед ним виникає привид Маргарити. Фауст кидається на нього. Мефістофель хоче його затримати, але провалюється в пекло.
ТОСКА
опера
| Композитор | Джакомо Пуччіні |
| Лібрето | Луїджі Ілліка, Джузеппе Джакоза |
| Кількість дій | опера на 3 дії |
| Режисер-постановник | Армен Калоян, заслужений діяч мистецтв України |
| Художник-постановник | Надія Швець, заслужений художник України |
| Хормейстер-постановник | Олексій Чернікін, заслужений діяч мистецтв України |
| Прем'єра в ХНАТОБ | 24 лютого 2017 року |
| Мова виконання | виконується італійською мовою з українськими субтитрами |
Попередня прем'єра опери Дж. Пуччіні «Флорія Тоска» в Харківському академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка відбулася ще на сцені «старого» театру на Римарській в 1993 році. Важливо, що це була перша в історії нашого театру постановка опери італійською. Відтоді багато що змінилось. І тепер практично кожну з опер (за рідкісним виключенням) намагаються утілювати у нас мовою оригіналу, як це роблять у світовій практиці. Прийшла черга відновити і той, гарний, але давній спектакль. Нову постановку музичної драми Дж. Пуччіні харків’яни побачили у 2017 році, після успішного показу спектаклю на фестивалях у Бельгії та Нідерландах.
Головна героїня опери Джаккомо Пуччіні – Флорія То́ска – зовсім не схожа на ніжних ліричних красунь творів його співвітчизника Джузеппе Верді. Оперна примадонна, зірка сцени, яка звикла до захоплених поглядів, Тоска норовлива, горда та примхлива. Вона несамовита в усьому – в любові, ревнощах і помсті. Так і сам твір Пуччіні, сюжет якого стрімко розвивається та наповнений різко контрастними сценами. У них глядач поринає в атмосферу Риму початку ХІХ століття з його вражаючим поєднанням непоєднуваного: пристрасних любовних зізнань і побожних молитов, безтурботної пасторалі та несучих смерть пострілів. Однак прем'єра «Тоски» практично закінчилася скандалом: слухачі виявилися не готові до сили пуччінієвських пристрастей: композитора звинувачували в зайвому натуралізмі і навіть жорстокості – настільки глядачів вразила сцена тортур Каварадоссі. Але час усе розставив на свої місця. Велике, без перебільшень, творіння Джаккомо Пуччіні ось вже понад 100 років не сходить з театральних афіш і ми, затамувавши подих, можемо спостерігати трагічну історію кохання та смерті.
Головні герої
Флорія Тоска, відома співачка
Чезаре Анджелотті, колишній консул Римської республіки
Шароне, інший агент
Маріо Каварадоссі, художник
Ризничий
Тюремник
Барон Скарпіа, шеф поліції Риму
Сполетта, поліцейський агент
Пастушок
Зміст
Дія відбувається в Римі в 1800 році.
Дія 1
1800 рік. Республіканець Анджелотті, який втік з в’язниці, ховається в церкві. Не помічаючи втікача, туди входить різничий, який приносить їжу для працюючого тут художника Маріо Каварадоссі. За ним з'являєтьсяй сам Маріо. Коли різничий йде геть, Анджелотті виходить зі схованки й зустрічає Каварадоссі, свого старого друга. Їх бесіда перервана стуком у двері: Флорія Тоска вимагає впустити її. Анджелотті знову ховається. Входить Тоска. Ревнивій красуні здається, що на портреті Маріо зобразив її суперницю. Каварадоссі заспокоює її і вони домовляються зустрітися ввечері, після того, як Тоска виступить у Палаці Фарнезе. Флорія йде, а художник вирішує сховати друга у себе вдома.
Приходить звістка про поразку Наполеона. З цієї нагоди у церкві готуються до урочистого Богослужіння. З'являється Скарпіа, шеф поліції, закоханий у Тоску. Він виявив докази того, що Анджелотті ховається у церкві. Один з доказів – віяло, яке Скарпіа використовує задля збудження ревнивих підозр Флорії.
Дія 2
Кабінет Скарпіа. До нього приводять заарештованого Каварадоссі. Допит пройшов марно – він не видав Анджелотті. З'являється Тоска і Каварадоссі встигає потай сказати, що вона повинна мовчати. Скарпіа відправляє художника на тортури та допитує Тоску. Вона чує крики закатованого Каварадоссі та видає притулок Анджелотті. Каварадоссі знову приводять у кабінет Скарпіа. Несподівано приходить звістка про перемогу Наполеона. Каварадоссі не приховує своєї радості. Скарпіа віддає наказ стратити його наступного ж ранку.
Заради порятунку коханого, Тоска ніби погоджується підкоритися бажанням Скарпіа. Шеф поліції переконує її, що страта буде не справжньою. Проте коли Скарпіа залицяється до Тоски, вона завдає йому удару кинджалом.
Дія 3
На тюремний дах виводять Каварадоссі, тут його буде страчено. Художник пише останнього листа Флорії. Несподівано з'являється вона, розповідає про вбивство Скарпіа й запевняє, що кулі у рушницях солдат не справжні.
З'являються солдати і Каварадоссі спокійно встає перед ними. Постріли. Маріо падає, солдати йдуть. Тільки тоді Тоска розуміє, що Скарпіа ввів її в оману. Вражена жінка не чує, що солдати повернулися. Тоску намагаються затримати, але вона кидається зі страшенної височини замкового муру.
Турандот
«Турандот» (виконується італійською мовою).
Джакомо Пуччіні написав оперу про гордовиту китайську принцесу Турандот, яка ненавидить усіх чоловіків у світі. Той, хто не зможе розгадати три її загадки, загине. А той, хто зможе - стане її чоловіком. Найзнаменитіший хіт з цієї опери у виконанні Л. Паваротті знають усі. Він - про кохання, це і є розгадкою таємниці неприступної Турандот.
Більше статей...
|
ГЕНЕРАЛЬНИЙ СПОНСОР
|
|
|
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПАРТНЕР
|
|
| ГЕНЕРАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАРТНЕР | РАДІО-ПАРТНЕР | ІНФОРМАЦЙНІ ПАРТНЕРИ: | |||||||||
|
|
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|||||
ХНАТОБ, 2021